​Велика Палата Верховного Суду вирішила спір щодо права колишньої монахині на користування приміщеннями монастиря з урахуванням консультативного висновку Великої Палати ЄСПЛ

Релігійний характер правовідносин, статус однієї зі сторін як релігійної організації, а також культове чи інше спеціальне релігійне призначення спірного приміщення самі собою не виключають юрисдикції національного суду.
 
Спір щодо користування приміщенням, яке належить релігійній організації, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства відповідно до ст. 19 ЦПК України, якщо позивач обґрунтовує заявлену вимогу не лише канонічним статусом, внутрішніми правилами чи рішеннями релігійної організації, а й стверджуваним цивільним правом або охоронюваним законом інтересом, які за національним законодавством можуть вважатися визнаними принаймні на спірних підставах.
 
Розглядаючи такий спір, суд не може підміняти собою органи релігійної організації в питаннях віровчення, канонічного статусу особи, внутрішнього устрою, правил чернечого життя, дисципліни, підпорядкування чи оцінки правильності канонічних рішень, оскільки ці питання належать до сфери автономії релігійної організації. Водночас це не позбавляє суд повноваження вирішити спір про цивільне право або інтерес із застосуванням норм національного права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги автономію релігійної організації як межу допустимого судового втручання.
 
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
 
Детальніше