Стрийська районна державна адміністрація

У Стрийській РВА підбили підсумки виконання місцевих бюджетів Стрийського району за 2025 рік Сьогодні під керівництвом голови Стрийської РВА Богдан Янко відбулася нарада з представниками фінансових органів територіальних громад Стрийського району. Під час наради підбили підсумки виконання місцевих бюджетів району за 2025 рік, проаналізували контрольно-економічну роботу фінансових органів району і окреслили пріоритети на 2026 рік.Як зазначила начальниця Фінансове Управління Стрийської Рда Наталія Меленик, попри виклики повномасштабної війни, район демонструє позитивну динаміку розвитку. За підсумками 2025 року зафіксовано зростання як у сфері економіки, так і у сфері фінансів, зокрема завдяки активізації підприємницької діяльності та залученню додаткових інвестицій.Загалом, у 2025 році всі територіальні громади району виконали дохідну частину місцевих бюджетів більш ніж на 100 відсотків. Порівняно з 2024 роком надходження до бюджетів зросли на 21 відсоток, і це зростання забезпечили всі громади без винятку. Що стосується видаткової частини, то у 2025 році громади забезпечили фінансування всіх захищених та першочергових видатків. Заборгованість на початок року відсутня.Під час наради фінансистам громад звернули увагу на недопущення у 2026 році заборгованості за захищеними статтями видатків, а також на вжиття заходів з оптимізації мережі бюджетних установ, щоб запобігти дефіциту коштів на оплату праці.Окремо акцентували увагу на важливості фінансування оборонних потреб держави, надаючи при цьому посильну допомогу Збройним Силам України. Слід зазначити, що в 2025 році територіальні громади Стрийського району спрямували на підтримку оборони 392 млн грн. «Контроль за витрачанням бюджетних коштів є ключовим інструментом їх ефективного та раціонального використання. Фінансовим органам необхідно посилити попередній контроль за законністю та пріоритетністю видатків, спрямовуючи кошти насамперед на захищені статті витрат та не допускати розбалансованості місцевих бюджетів», - наголосив очільник Стрийщини Богдан Янко. Офіційний сайт РВА | Telegram | Facebook | Офіційна сторінка голови Стрийської РВА

Громади Стрийщини вкотре обʼєдналися заради допомоги ЗСУ🇺🇦У Гірськолижному комплексі «Плай» відбувся благодійний вечір, який обʼєднав 13 громад Стрийщини та соціально відповідальний бізнес області.Подія відбулася в межах Благодійний проєкт "Пташки Перемоги". Стрийська РВА на чолі з головою РВА Богданом Янком була співорганізатором заходу.Під час аукціону, який відбувся в межах події, вдалося зібрати 32 мільйони гривень! Активно долучилися до події Гніздичівська, Грабовецько-Дулібівська, Жидачівська, Журавненська, Козівська, Миколаївська, Моршинська, Новороздільська, Розвадівська, Сколівська, Славська, Тростянецька та Ходорівська громади Стрийщини, вони виділили кошти із бюджету громад на загальну суму 25 мільйонів гривень.Ці кошти спрямують на закупівлю дронів для наших захисників, а також на протезування у Superhumans Center воїна 68 окрема єгерська бригада ім. Олекси Довбуша Богдана Гриньківа, який втратив руку на Донеччині. «Дякую голові Львівської ОВА Максим Козицький, Ігореві Дулину, Олександру Тіщенку, команді «Пташок Перемоги», керівникам громад, бізнесу Стрийщини та всім небайдужим людям, які роблять свій внесок, щоб українських «пташок» на фронті було повне небо», - наголосив голова Стрийської РВА Богдан Янко. Зазначимо, що засновниками проєкту є голова ГО Добро.Дій Ігор Дулин та Олександр Тіщенко. Проєкт втілюють під патронатом голови Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

📣 Відкрито реєстрацію на перший зимовий реабілітаційно-спортивний табір для ветеранів «Ліга Нескорених»Департамент спорту, молоді та туризму Львівської ОДА оголошує про відкриття реєстрації на перший зимовий реабілітаційно-спортивний табір для ветеранів «Ліга Нескорених», який відбудеться з 1 по 10 березня 2026 року.Метою табору є фізичне та психологічне відновлення ветеранів і військовослужбовців, які отримали поранення або ураження внаслідок служби, через залучення до адаптивного спорту та командної взаємодії.Програма табору передбачає 10 днів інтенсивної та водночас безпечної рухової активності під керівництвом досвідчених тренерів та інструкторів з адаптивного спорту. Учасники зможуть спробувати себе у п’яти адаптивних видах спорту, зокрема:✅лижному спорті,✅плаванні,✅стрільбі з лука,✅настільному тенісі,✅кросфіті,а також інших формах рухової активності з урахуванням індивідуальних можливостей кожного учасника.У таборі візьмуть участь 20 ветеранів та військовослужбовців. Передбачено індивідуальний підхід, фізичну та психологічну підтримку, а також створення середовища взаємної довіри й підтримки.Табір проходитиме на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСІУ (Боринська територіальна громада, с. Яворів) — однієї з найкращих спортивних баз Європи, розташованої в серці Українських Карпат.Витрати на організацію табору покриває департамент спорту, молоді та туризму Львівської ОДА. Трансфер учасників здійснюється самостійно або за попередньою домовленістю. Учасники повинні мати медичну довідку про допуск до участі у таборі.Відбір та формування групи здійснюватиметься департаментом спорту, молоді та туризму Львівської ОДА спільно із Західним реабілітаційно-спортивним центром НКСІУ. Підтвердження участі буде надіслано електронною поштою до 23 лютого 2026 року.✅ Форма для реєстрації: https://forms.gle/1WedkzuJz4ZBrni99

Нові гранти від Уряду: будівництво нових овоче- та фруктосховищ Таке рішення ухвалив Кабінет Міністрів України постановою від 21 січня 2026 року №62 та вніс зміни до постанов від 21 червня 2022 року № 738 (зі змінами), якими запроваджено новий напрям державної підтримки аграрного сектору — надання грантів на будівництво нових овоче- та фруктосховищ.Запровадження цієї програми сприятиме розвитку інфраструктури зберігання сільськогосподарської продукції, зменшенню втрат урожаю, а також створенню нових робочих місць у сільській місцевості.Відповідно до ухваленого рішення, агровиробники зможуть отримати грантову підтримку в розмірі до 30 % вартості проекту нового будівництва, але не більше 20 млн грн, за умови співфінансування з боку заявника не менше 70%. Програма спрямована на будівництво нових об’єктів зберігання місткістю від 3 тис. тонн.Обов’язковою умовою реалізації грантових проєктів є створення нових робочих місць, а саме:▪️для сховищ місткістю від 3 до 6 тис. тонн — не менше 12 постійних працівників;▪️для сховищ місткістю понад 6 тис. тонн — не менше 16 постійних працівників.Грант надається виключно для будівництва одного овочесховища/фруктосховища відповідно до проектної документації, що передбачає завершення об’єкта будівництва в межах одної черги будівництва (без розподілу на пускові комплекси). Термін реалізації проєктів нового будівництва становитиме від 6 до 18 місяців з моменту отримання грантових коштів.Подання заявок здійснюється через портал «Дія» із обов’язковим додаванням проєктної документації, кошторису та дозвільних документів на виконання будівельних робіт. Запровадження грантової підтримки для будівництва овоче- та фруктосховищ відкриває нові можливості для розвитку аграрного сектору. Це дозволить агровиробникам не лише модернізувати інфраструктуру зберігання та зменшити втрати після збирання врожаю, а й формувати додану вартість продукції, розвивати переробку та підвищувати економічну стійкість господарств.Довідково: з детальною інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті Кабінету Міністрів України за посиланням: https://surl.li/tnfqyc

📢 Громадські організації можуть отримати до 100 тисяч гривень на реалізацію молодіжних проєктівДепартамент спорту, молоді та туризму Львівської ОДА оголосив конкурс проєктів, розроблених інститутами громадянського суспільства, у межах обласної програми «Молодь Львівщини».👉 Хто може брати участь?Громадські організації, які реалізують заходи обласного рівня. Проєктна діяльність має охоплювати молодь щонайменше з 4 районів Львівської області.💰 Фінансування:максимальний обсяг підтримки з обласного бюджету – до 100 000 грн;одна організація може подати кілька конкурсних пропозицій.🎯 Пріоритет конкурсу:Конкурсні пропозиції мають бути спрямовані на утвердження української національної та громадянської ідентичності.📑 Для участі необхідно подати:1️⃣ заяву про участь у конкурсі – https://www.clipr.cc/m412X2️⃣ опис проєкту та кошторис витрат – https://www.clipr.cc/L5XhA3️⃣ листи-підтвердження від органів державної влади, місцевого самоврядування, наукових установ, громадських організацій та інших партнерів (у разі залучення);4️⃣ інформацію про діяльність організації, зокрема досвід реалізації проєктів протягом останніх двох років, джерела фінансування, матеріально-технічну базу та кадрове забезпечення.📬 Подача документів:Конкурсні пропозиції подаються у друкованій та електронній формах📅 Термін подачі: з 3 лютого до 5 березня 2026 року (включно)🕘 щоденно (крім суботи та неділі) з 09:00 до 18:00📍 адреса: м. Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 454📞 Контакти для довідок:тел.: 096 821 17 30e-mail: [email protected]📅 Результати конкурсу будуть оголошені до 27 березня 2026 року.🗣 «Коли молодь робить для молоді – це найкращий варіант. Адже саме молоді люди найкраще знають потреби, уподобання та запити свого середовища. Ми очікуємо багато креативних ідей, а конкурсній комісії буде непросто обрати переможців», – зазначив директор департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОДА Роман Хім’як.🔗 Із повним текстом оголошення можна ознайомитися тут:https://www.clipr.cc/h28Ay

#Календар_видатних_діячів 🗓Сьогодні, 31 січня, згадуємо Олексу Гасина (1907–1949) — полковника УПА, видатного українського політичного і військового діяча, учасника визвольних змагань 1940-х років.Олекса Гасин, відомий під псевдонімами «Лицар», «Дор», «Чорнота», народився 8 липня 1907 року в селі Конюхів на Стрийщині. Він був близьким дорадником командувача УПА Романа Шухевича та одним із ключових організаторів націоналістичного руху на Стрийщині.Навчався у Стрийській гімназії, де потоваришував зі Степаном Бандерою. Згодом, навчався у Львівській політехніці, водночас ґрунтовно опановував військову справу: закінчив польську школу підхорунжих, скорочений курс Баварської воєнної академії. Ще зі шкільної лавки Олекса долучився до таємних націоналістичних гуртків та ОУН. Його арештовували польські власті, і він утримувався в концтаборі Береза Картузька, але це не зламало його духу. Після звільнення він очолив Організаційну та Військову Референтуру Краєвої Екзекутиви ОУН та активно готував кадри майбутніх збройних формувань.Під час Другої світової війни Гасин обіймав посади військового референта ОУН, заступника військового міністра Українського державного правління та керівника Групи УПА-Захід. Він організовував підпільні структури, формував загони Української народної самооборони, захищав населення від окупантів та активно готував опір радянській владі.Олекса Гасин відзначався військовим талантом, організаторськими здібностями та принциповістю. Його стратегічні та тактичні ідеї значною мірою визначали діяльність УПА у післявоєнний період. 6 червня 1948 року йому було присвоєно звання полковника УПА.31 січня 1949 року загинув у Львові під час перестрілки з чекістами. На розі вулиць Стефаника та Коперника встановлено пам’ятний знак на честь провідника.1952 року Українська головна визвольна рада посмертно надала йому звання генерал-хорунжого. Його ім’я залишилося символом мужності, відданості і боротьби за свободу України.

💬 Стартує конкурс для громадських об’єднань ветеранів та осіб з інвалідністю! Департамент соціального захисту населення Львівської ОДА оголошує конкурс на отримання фінансової підтримки у 2026 році. Мета – підтримати організації, які реалізують соціально важливі проєкти та допомагають своїм спільнотам.До участі запрошуються громадські об’єднання ветеранів війни та осіб з інвалідністю, що діють не менше року, мають власне або орендоване приміщення та прозору фінансову діяльність. Кошти можуть використати на реалізацію проєктів, організаційне забезпечення, розвиток організації та оплату фінансових зобов’язань, пов’язаних зі статутною діяльністю.📅 Термін подання конкурсних пропозицій: з 27 січня по 25 лютого 2026 року.📍 Адреса: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, каб. 411📧 E-mail: [email protected]📞 Контактна особа: Микола Немчук, тел. (032) 255-41-68Також триває відбір кандидатур до складу конкурсної комісії. Подати заяву можна до 10 лютого 2026 року.Деталі: 🔗https://loda.gov.ua/useful-info/63769?authorId=17059 🔗 https://loda.gov.ua/news/157676Не втрачайте шанс отримати підтримку для розвитку вашої організації!

#Календар_видатних_діячів 🗓Сьогодні, 27 січня, згадуємо Павла Чубинського (1839–1884) — українського етнолога, фольклориста, поета, автора слів Державного Гімну України.Павло Чубинський народився на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській родині. Навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету, де активно долучився до діяльності української громади. У студентські роки співпрацював із журналом «Основа», познайомився з Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим.У 1861 році здобув науковий ступінь кандидата правознавства. Повернувшись в Україну, займався публіцистичною та громадською діяльністю, намагався відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, був активним учасником українського національного руху.Восени 1862 року Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», який став національним гімном українського народу та символом незламності й боротьби за свободу.За українофільську діяльність зазнав переслідувань царської влади, був висланий до Архангельської губернії. Навіть у засланні активно працював як науковець, очолював і брав участь у численних етнографічних та статистичних експедиціях, зокрема на Печорі, Заполярному Уралі та Новій Землі.Повернувшись, керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства, зробив вагомий внесок у розвиток української науки та культури. Останні роки життя через тяжку хворобу був прикутий до ліжка.Павло Чубинський помер 17 січня 1884 року, але його слово живе й сьогодні — у рядках Гімну України, що надихають наш народ на єдність, боротьбу та віру в Перемогу.

Памʼятаємо... 🕯 Стрийщина у скорботі схиляє голови перед памʼяттю Героїв, що віддали своє життя, захищаючи Україну від московських окупантів.Сьогодні вшановуємо пам'ять Захисників, які загинули 25 січня:🕯Василь Добрич - проживав у м. Ходорів. Служив навідником у 46-й окремій аеромобільній бригаді. Загинув 25 січня 2023 року внаслідок ворожого мінометного і танкового обстрілів у районі смт. Благодатне Донецької області.🕯️ Анатолій Федькович - житель села Гребенів Сколівської громади. Був старшим сержантом однієї з військових частин Збройних Сил України. Загинув 25 січня 2024 року під час контрнаступальних дій в районі Роботино Запорізької області.🕯Констянтин Малецький - уродженець м. Моршин.Воював у складі 3 окремої десантно-штурмової бригади 2 батальйону ДШВ. Загинув 25 січня 2023 року під час боїв у районі Бахмута, що на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступеня.🕯Олег Онуфрик - народився у селищі Розділ. Був стрільцем-снайпером в складі 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Загинув 25 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Мар’їнки Донецької області. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.🕯Олег Федорів - народився у селищі Дашава Стрийської громади. Був молодшим лейтенантом, командиром взводу вогневої підтримки. Загинув 25 січня 2024 року поблизу н.п. Новоселівське на Луганщині.🕯️Юрій Кільдяков - народився та виріс у Стрию. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби прикордонного Карпатського загону. Був нагороджений: відзнакою «За оборону України», грамотою за високий професіоналізм та нагрудним знаком «За мужність в обороні державного кордону». Загинув 25 січня 2025 року дорожньо-транспортній пригоді.Памʼять про наших Захисників живе у кожному з нас і ми їх ніколи не забудемо, бо перемагає той, хто памʼятає.

#Календар_видатних_діячів 🗓Сьогодні, 24 січня, згадуємо Остапа Нижанківського (1863–1919) — священника, композитора, диригента, громадського діяча, члена Української національної ради ЗУНР.Остап Нижанківський народився 24 січня 1863 року в селі Малі Дідушичі на Стрийщині у сім’ї священника. Закінчив Львівську духовну семінарію, а також склав іспит на вчителя музики в Празькій консерваторії.Священниче служіння поєднував з активною громадянською позицією. У 1897 році, будучи парохом у селі Довжанка на Тернопільщині, на виборах до австрійського парламенту відкрито підтримав Івана Франка, з яким товаришував. За це був покараний — втратив парафію і переведений до бідного села поблизу російського кордону. Деякий час служив і в селі Завадів біля Стрия.В історію України Остап Нижанківський увійшов передусім як видатний діяч музичної культури. Він заснував перше в Галичині нотне музичне видавництво «Бібліотека музикальна» (1885), яке друкувало твори українських композиторів, записував та опрацьовував народні пісні, активно пропагував українське хорове мистецтво. Був засновником і диригентом товариств «Боян» у Бережанах, Львові та Стрию. Автор відомих хорових творів на слова Тараса Шевченка — «Наша дума, наша пісня», «Вітер в гаю нагинає», «Минулі літа», а також численних обробок народних пісень і колядок. Брав активну участь в організації шевченківських концертів.На парафіях, які очолював, сприяв відкриттю філій товариства «Просвіта». У Завадові заснував першу в Галичині українську кооперативну молочарню та ініціював встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку.У 1918–1919 роках Остап Нижанківський був членом Української національної ради ЗУНР, очолював повітовий комісаріат на Стрийщині.У 1919 році його було заарештовано польською владою та розстріляно без суду в місті Стрий. Донос із абсурдними звинуваченнями написав діяч польського підпілля Ян Веркштайн, якому раніше українська влада подарувала свободу. Селяни ж Завадова вважали наклепниками інших осіб — ополячених німців, яким Нижанківський свого часу допоміг грошима.Постать Остапа Нижанківського — це приклад жертовного служіння Україні, її культурі, державності та громаді. Його життя і трагічна загибель — нагадування про ціну, яку українці платили за право бути господарями на своїй землі.