Подивіться на цього метелика і кліпніть кілька разів очима. А тепер кліпайте повільніше чи, навпаки, швидше. Метелик полетів?
Красива ілюзія!

Як це можна пояснити: кліпання очима змінює те, що ми бачимо. Коли ми кліпаємо, на короткий час змінюється кількість світла, що потрапляє на сітківку. Змінюється зоровий сигнал.

Після відкривання очей зображення знову з'являється, і зорова система має швидко відновити його обробку.

А мозок знову збирає побачене в цілісну картинку.
Намагається зрозуміти, що саме ми бачимо. Чорні та сірі крила відрізняються за кольором і чіткістю. Мозок зіставляє їх, намагається зрозуміти, як вони розташовані одне відносно одного. І ми можемо побачити рух там, де його зовсім немає.

Наш мозок не просто фіксує те, що бачать очі. Він постійно намагається пояснити побачене, спираючись на наш попередній досвід і на те, що взагалі очікується.

У цій ілюзії сам малюнок не змінюється. Але змінюється саме те, як ми його бачимо.

… Саме тому іноді ми сприймаємо те, чого насправді немає. Наше сприйняття ж рідко буває точним відображенням реальності. Частіше - це результат того, як наш мозок намагається її пояснити.

Дивилась на цю ілюзію, думала, як часто ми вже не стільки бачимо те, що відбувається, скільки добудовуємо побачене у своїй уяві? Як рух крил метелика.
І як часом стає складно розрізнити, де реальність, а де - вже наша ілюзія…

Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз