Мене запитали: «А що робити, якщо і я, і дитина дуже чутливі до критики та знецінення? Я вчу її не звертати уваги на слова інших».Ми часто говоримо дітям: «Не звертай уваги», ніби це навичка, яку можна просто ввімкнути.Але якщо наш мозок сприймає відторгнення чи знецінення майже так само болісно, як і фізичний біль, то сказати «не звертай уваги» - це майже як сказати людині, яка щойно сильно забила коліно і в якої тече кров: «Не відчувай болю».Мені здається, питання не в тому, як узагалі не реагувати, а в тому, як не дозволити чужим словам настільки керувати нашим станом і впливати на наше ставлення до себе. Є люди, нервова система яких більш чутлива до соціальної оцінки. Це пов'язано і з темпераментом, і з життєвим досвідом, і з загальною чутливістю. Якщо в житті було багато небезпеки, відторгнення чи знецінення, мозок може швидше зчитувати навіть незначні сигнали як загрозу.Ми можемо поступово навчатися помічати, що слова інших часто більше говорять про них самих, ніж про нас. Але коли ми дуже чутливі, усередині може звучати інше запитання: «А раптом це правда?»Мені дуже подобається думка психологині Крістін Нефф, яка багато пише про самоспівчуття. Ми не можемо заборонити собі відчути біль. Але можемо не додавати до нього другий шар страждання - самозвинувачення, нескінченне прокручування ситуації чи спроби будь-що переконати інших.Ми навряд чи можемо повністю ігнорувати слова інших. Але можемо поступово вчитися не дозволяти їм переповнювати нас і не вірити автоматично всьому образливому, що нам говорять.Я б пропонувала почати з того, щоб визнати свої почуття. Інколи слова людей справді ранять. Нам буває боляче. Мені точно буває.Для себе я створила антидот. Я запитую себе: чи є ця людина для мене авторитетом? Чи знає вона мене добре? Чи є у неї взагалі право «визначати» мене?Я б дуже хотіла, щоб ми навчили дітей не ігнорувати, не знецінювати інших чи себе, а спостерігати й усвідомлювати: що зі сказаного справді варте нашої уваги - іноді до слів інших дійсно варто прислухатися. А чому точно не варто дозволяти проростати всередині себе.Тобто ми не заперечуємо біль. Ми навчаємося обирати, кому і наскільки готові віддати право впливати на нас.Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз