Стійкість для стійких | У мене всередині в критичні моменти звучить голос, який звертається до...

У мене всередині в критичні моменти звучить голос, який звертається до мене: «дівчинка моя, ти впораєшся. Давай подумаємо, що тобі зараз важливо зробити?». Ось ця моя «внутрішня доросла частина» рятує мене. Вона дає остов підтримки всередині, коли зовні її немає.Насправді я її довго вирощувала в собі, поступово робила її голос гучнішою за голос постійно невдоволеного критика, який підстьобував, соромив і знецінював.Ми всі так багато знаємо про наших критиків, про внутрішню дитину, про внутрішнього дорослого, але реальні зміни відбуваються не стільки через знання чи розуміння, скільки через новий досвід.І там, де раніше був тиск та контроль, важливо в першу чергу встановлювати контакт.Я встановлювала контакт з критиком. І встановлювала контакт з цим самим внутрішнім дорослим. До речі, я зараз усвідомила, що жодного разу моя внутрішня доросла частина не зверталась до мене: «я зараз зроблю». Завжди – ТИ зможеш. Ти, моя дівчинка, зараз встанеш, витреш сльози, вмиєшся і зробиш те, що потрібно.Якщо мій внутрішній контролер реагує емоційно: А! що ти накоїла, руки діряві, от дурко, то я навчила голос дорослого спокійно казати: ти була неуважна. Тут ти дійсно стратила. Та ти просто втомлена, зрозуміло, що розфокусована – він не хвалить і у всьому підтримує - він вносить ясність. І виводить з-під удару голосу критика.Коли діти щось розбивають\ розливають\помиляються – вони уважно дивляться на дорослих. Зазвичай зі страхом. І ось саме в такі моменти фіксується голос і слова, які стануть потім "внутрішніми". «Так, ти помилилась. Давай виправляти». Це такий важливий досвід, коли є впевненість, що любов не зникає і контакт не переривається через помилку. Ми ж саме через це насправді так боїмося помилок.Сьогодні я запитувала знайому: що відчувається і змінюється в тілі, коли говорить саме ваш «внутрішній дорослий». Це важливо фіксувати.І ми вчились спокійно відповідати критику: так, я помилилась. Виправлю. … так, сьогодні не вдалось закінчити. Зробила, що змогла.Нашому внутрішньому критику, який дбає про нашу безпеку, завжди може бути замало нашої ідеальності.Для нашого внутрішнього дорослого – ми достатні.Правда, ви чуєте його голос всередині, навіть, якщо він поки не дуже гучний?Доброї безпечної ночі. І вихідних. До понеділка.Нехай всередині і зовні буде спокійно ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз