Сьогодні у мене була розмова про сенс життя під час війни. Про очікування підказок і творення дій. Я казала, що саме зараз замість очікувань від життя - напевно, ми несемо відповідальність перед ним. Думаю, що не життя дає нам сенс. Ми маємо дати йому сенс своїми діями у відповідь на те, що відбувається з нами. І надіслала цитату з книги Віктора Франкла «Людина в пошуку справжнього сенсу».Поділюсь нею: «Насправді ми потребували фундаментальної зміни в ставленні до життя. Ми (в концтаборі) мусили навчитись самі і навчити людей у відчаї, що важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, чого життя очікує від нас. Ми мусили перестати розпитувати про сенс життя, а натомість думати про себе як про людей, яким життя ставить виклики – щоденно і щогодинно.Наша відповідь має виявитись не в розмовах, але в правильних діях і вчинках. Життя – урешті – це відповідальність за знайдення правильних рішень у виниклих проблемах і виконання завдань, які воно ставить перед людиною.Ці завдання, а отже і сенс життя, є різними для кожної людини, у кожній ситуації. Неможливо дати загальне визначення сенсу життя. Життя не означає чогось туманного. Воно конкретне, так само як конкретні завдання для людини. Саме вони формують долю людини, особливу і унікальну для кожного…»Сил нам і сенсів для кожного своїх.Доброї безпечної ночі❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз