📖 Прилетіла ластівочка
✍️ Ірен Роздобудько
@starlev

Події відбуваються у двох часових періодах: минулому - Київ 1916 року, де відбувається прем’єра легендарного "Щедрика" та 1997 році у США, де літній чоловік Ніколас Лео раптом чує знайому мелодію і вирішує відкрити таємницю, яку ховав усе життя.

Почну з того, що мені дуже сподобався формат цієї книги. Авторка поєднала історичні факти зі своїм баченням, додала особисті драми та детективну лінію - і вийшла дуже жива художньо-історична розповідь. Мені взагалі подобається, коли в художній книзі є реальні історичні події і автор вплітає у них своїх героїв.

Лінія Миколи Леонтовича мені дуууже сподобалась. Я із задовленням читала про його життя, людей, які його оточували, і те, як усе перепліталося з подіями того часу. Книга охоплює період життя композитора, який припадає на буремні часи в становленні Української державності. І читати зараз усі оті події, знаючи вже результат - сумно, бо через сто років Україні і досі доводиться виборювати своє право на існування.

Лінія Ніколаса Лео сподобалась менше, але без неї, як на мене, не було б цього зв'язку між минулим і теперішнім. Саме через неї ми бачимо, як трагічна доля автора "Щедрика" переплетена з його всесвітнім визнанням.

Окремо хочу відзначити сильний акцент на темі мистецтва. Протягом усієї книги чітко видно, як через музику намагались розповісти світові про Україну

Кілька цитат, які собі виділила:
▫️

"...лише через культуру Україну знатимуть у Європі! З рештою — поки що проблематично... А музика... Наша музика, зокрема твоя, — вічна. Її слухатимуть"

▫️

"Відбувається великий злам. А ми — посередині. Я не знаю, що робити. Але знаю одне: треба робити те, що вмієш і мусиш. Завжди. Зберігати спокій. Вірити..."

▫️

"Обережна Європа, вітаючи і закидаючи квітами кожен виступ, не поспішала підтримати країну, що зовсім поруч задихалась у попелі та крові."

Словом, мені дуже сподобалось. Хочеться побільше художніх історій про сильні українські постаті

#Читацькі_нотатки_відгук