Старий Лев | Ловець повітряних зміїв. Халед Госсейні #ВСЛКнига, яка не відпускає, п...

Ловець повітряних зміїв. Халед Госсейні #ВСЛКнига, яка не відпускає, про яку постійно думаєш, прочитавши чергові сторінки, а ще більше – дочитавши повністю💔Я намагалася ділитися з вами думками по мірі прочитання – ось тут був початок моїх вражень, вчора передостанній з дописів, ну а нижче👇 — до чого привели ці всі мої роздуми🥹«Амадока» Софії Андрухович (ось тут мій відгук про неї)  була видана в 2020, початок написання 2017, а задумала її авторка ще в 2014 (принаймні так каже Вікіпедія). Але все одно це набагато пізніше, ніж 2003 — рік виходу "Ловця повітряних зміїв"До чого це, спитаєте ви? Просто історія, розказана Госсейні в цій його книзі, мені надзвичайно перегукувалася з текстом Андрухович (і тому в таких випадках я перевіряю, що тут курка, а що яйце було написано раніше)Ну дивіться читайте-порівнюйте:1)в Амадоці є схожа історія про дружбу дітей, навіть такого ж віку 🤌2)так само батько однієї дитини прислуговував(хоч трошки) батьку іншої🫡3)в обох творах є описи-порівняння з жертовними тваринами і обидва ці описи мають дуууже безпосереднє відношення до головних героїв та певних подій🥺4)так само ці діти були надто близькими одне одному(в Ловці це рідні по крові, в Амадоці — це закохані)💔5)і найголовніше — в обох творах один з цих, таких близьких, героїв вбиває іншого, в одній з цих книг фігурально(за рахунок своїх вчинків), в іншій — на жаль, реально💔(хоча я довго не погоджувалася з таким вибором героїні Амадоки та й інших людей(бо це завідома відмова від боротьби за існування, трошки про це писала тут) і тільки зараз, перечитавши ту складну сцену, зрозуміла, що на той момент її мозок просто не витримав болі🥺)6)вже мовчу про етнічну та релігійну неприязнь на той час між українцями(християнами) та євреями(юдеями), описану в тексті Андрухович, та афганцями(сунітами) та хазарейцями(шиїтами) в тексті Госсейні (вибачте, якщо щось наплутала, але ж суть не в назвах, а у відносинах — між мешканцями одної країни, одного міста/села, ба більше, одного будинку або й сім’ї🥺)Може тому що в нашому суспільстві до сих пір можна зустріти несприйняття іншої віри, іншої національності, інакшості загалом🥹 (що часто призводить до непередбачуваних(а іноді і кривавих) наслідків💔), може саме тому, коли перед очима були слова хазарейський хлопчик, мій мозок читав єврейський🥺🤔До вищесказаного додам: незважаючи на те, що моє читання цього тексту Халеду Госсейні дещо розтяглося у часі, саме після неї я повірила — книгу на 400+ сторінок можна прочитати за день. Мені здається саме так я й зробила б з цією історією, якби мала відпустку чи повноцінний вихідний(від домашніх справ також😉). Або хоча б не клювала носом, коли бралася за читання біля 23-ї години🤷‍♀️, з сумом згадуючи, як колись в юності я могла читати практично до ранку💪Бо тоді ця історія точно не дала б мені заснути, поки не була б перегорнута остання сторінка. Та й ще довго після цього — якщо вірити першому реченню цього мого допису😉 Але принаймні в силу перших слів таких текстів, як ця книга, я тепер точно вірю🥹💔