Старий Лев | нещодавно ми з хлопцем обговорювали музику: переїхавши до іншої країни...

нещодавно ми з хлопцем обговорювали музику: переїхавши до іншої країни він став більше слухати іспаномовних пісень так само як і я - українських. дійшли до того, що через споживання "рідного" контенту ми відчуваємо сильніший звʼязок з домом та своєю культурою 🫂так само і з книгами, особливо про самоідентичність або знайомі реаліїТвоє, моє, нічиє та інше - це екскурс в "совок" та дитинство, на яке зараз є змога подивитися під іншим кутом. дуже цікаво та трошки соромно помічати навʼязані тією ідеологією вподобання, коли навіть гидкий кисіль автоматично радісно згадуєш "ой та це ж як в дитсадочку!"авторка ніби знімає пелену з нерушимих упереджень і показує як виглядав тогочасний світ, у якому ми виросли, без романтизації совковою владою та пропагандоючому "когда я ем - я глух и нем" - бо обговорювати якість та смак їжі, яка не відповідала ГОСТу, було заборонено. не треба нам оцих незадоволенихчому "не жили багато, нечего и начинать" - бо всі рівні і хотіти більшого означає вибиватися з мас. заборона на мрії, зміни та розвитокчому "тише едешь — дальше будешь" - заборона на ризик та ініціативуі чому "мой адрес не дом и не улица, мой адрес - Советский Союз" - заборона на самоідентичність_тебе за ручку проводять книгою по усім "святим" місяцям совка, оголюючи правду і відслідковуючи звʼязок з мисленням сучасних людей, які хоч і народилися у вільній незалежній Україні, все одно у своєму світосприйнятті несвідомо несуть радянські патерни, і це лякаєлякає і засмучує, коли помічаєш, що деякі з них до сих пір живуть в тобі. і ти засуджуєш інших за це, але сам по інерції живеш по накатаним рейкамдуже класна і дуже корисна книга, вона як відро холодної води на голову - допомагає прийти до тями і хоча б подивитися на себе - і малу і дорослу - зі сторони. ніхто з ваших рідних не буде таким безжальним)Твоє, моє, нічиє та інше - 10/10ps блок про барбі - окремий біль, ніколи блін не усвідомлювала скільки всього ховалося у звичайній ляльці, яка могла бути "ким завгодно", в той час коли в нашому дитинстві все, до чого тебе привчив соціум, це катати по двору у колясці пупса, програмуючи свій трирічний мозок на майбутнє материнство 🤦‍♀️ps2 а ще збірка мені дуже нагадала неймовірну книгу "Кім Джійон, 1982 року народження», тільки про нашу культуру та токсичне минуле 🙃