Стара Полтава

Як святкували Великдень на Полтавщині сто років томуНа Полтавщині Великдень завжди був більше, ніж просто релігійне свято. Це — символ весни, відродження, світла і життя. Свято, яке збирало за одним столом кілька поколінь і єднало живих і померлих.🕯 Передвеликодній тиждень — час очищення. У Чистий четвер у кожній хаті мили вікна, чистили подвір’я й купалися до сходу сонця, вірячи: змити з себе гріхи й хвороби допоможе саме ранкова вода.🥚 Писанки — мовою символів. На Полтавщині найчастіше використовували червоний, жовтий і чорний кольори. На яйцях — знаки сонця, хреста, дубового листя. Кожна писанка — як оберіг, як молитва. Їх дарували на знак поваги та добрих побажань.🍞 Паска — серце святкового столу. Її замішували в суботу з молитвою й тишею. Старі казали: «Говори — зіпсуєш тісто». Прикрашали тістом: робили хрести, пташки, квіти.🌄 Великодня ніч — найсвітліша. Зі свічками в руках ішли до церкви. Після освячення кошиків — довга трапеза вдома, з крашанками, ковбасами, сиром, сіллю.🎶 А потім — гаївки. У селах Полтавщини після служби молодь виходила на майдан — співати, водити хороводи, гратися. Котили крашанки по землі, билися ними «на міцність», обирали переможців.🕊 І згадували тих, хто відійшов. На Провідну неділю йшли на кладовища — з писанкою, паскою, свічкою. Це був жест пам’яті, вдячності й єдності поколінь.Сьогодні ці традиції повертаються в наш побут. І разом із ними — відчуття глибини й сили нашої культури.фото: с. Запсілля, Сумщина, 20-ті роки

У Полтавській міськраді визнали містобудівну помилку Кукоби і вирішили повернути наземні переходи поблизу міськради.Це знизить трафік підземного переходу "Злато Місто" більш ніж вдвічі і я думаю остаточно доб'є бізнес, який там ще виживає. Виявилося, що архітектори, які планували центр і Круглу Площу сотню років тому були мудрішими аніж ті, які були у 2000-х. Думаю, така ж доля чекатиме і перехід поблизу Будинку Зв'язку. Передбачаю після того, як функціонування і дотування цих переходів визнають економічно невигідним, їх законсервують. А у кращі часи просто закопають назад.Переходи Кукоба викопував просто для того аби заганяти туди бізнес і приватних підприємців, а потім "успішно" доїти. Окрім цього переходи позбавили Полтаву шанси внести Круглу Площу до спадщини ЮНЕСКО. Трафік планували таким чином аби УНЕМОЖЛИВИТИ прохід центром без відвідування цих переходів. Звісно були і ті, хто передбачав таку долю переходам і Полтаві. Для цього не треба було бути Нострадамусом, бо в Європі ще на початку 90-х почали закопувати підземні переходи викопані в період автомобільного буму 60-х років. Але на ці "граблі" ми захотіли наступати самостійно. Ось вам ще фоточки із Старої Полтави, як все раніше було.

📅 Сьогодні, 2 квітня, відзначаємо річницю з дня народження Василя Олексійовича Волкова — видатного живописця, художника-передвижника чия діяльність пов'язана з Полтавою.🔸 Волков народився в Санкт-Петербурзі в 1840 році, але з 1868 року оселився в Полтаві, де став важливою фігурою в культурному житті міста. Він викладав у місцевих навчальних закладах, зокрема в Інституті шляхетних дівчат та Петровському кадетському корпусі. Волков також був членом Товариства російських акварелістів і Товариства пересувних художніх виставок.🔸 У своїй творчості художник працював у портретному, побутовому та історичному жанрах, поєднуючи академічні засади з жанровим трактуванням. Серед його найвідоміших творів — портрети видатних осіб того часу, краєвиди Полтави та ілюстрації до творів Миколи Гоголя.🔸 Він також був організатором виставки, присвяченої відкриттю пам’ятника І. Котляревському в Полтаві у 1903 році, що стало важливою подією для культурної спадщини міста.🖼 Роботи Волкова зберігаються в Полтавському художньому музеї, краєзнавчому музеї та інших музеях, і сьогодні вони є важливою частиною нашої культурної спадщини.Картина Волкова "Стрітенська церква в Полтаві"

📢 Анонс лекції: Полтавська слов'янська семінарія – перший осередок класичної освіти на ЛівобережжіДрузі, запрошуємо вас на нову лекцію Віталія Хромця в межах циклу «Освітні інституції, які формували українськість»!🛡 Полтавська слов'янська семінарія – один із перших закладів класичної освіти в Лівобережній Україні, заснований архієпископом Євгенієм Булгарісом. Саме тут формувалися майбутні науковці, духовні діячі та інтелектуали, які визначали розвиток української культури та філософії.🔍 Що обговоримо?▪️ Як і чому створили семінарію?▪️ Чим вона була унікальною?▪️ Який слід її випускники залишили в українській освіті та духовності?▪️ Чому спадщина цього закладу залишається актуальною?👤 Лектор: Віталій Хромець – доктор філософських наук, доцент, експерт з питань освіти, директор ГО “Несторівський центр”.Дата: 19 березня. Тривалість з 18:30 до 21:30.📍 Формат: наживо (Київ) + онлайн (Zoom)💳 Вартість: 350 грн🎖 Для військових – безкоштовно!📩 Для участі та оплати звертайтеся до адміністраторки Тоні: t.me/egal_was_passiertНе проґавте нагоду дізнатися більше про освітню історію Полтави!#анонси