Всі знають, що була колись така держава Спарта, і що в ній була каста рабів - ілотів. До завоювання спартанцями, значна частина ілотів носила ім'я мессенців - народу, що, як і спартанці, походив від дорійців і який кілька століть вів боротьбу за своє існування.

Хоча Мессенські війни не такі медійно відомі як війна з Ксерксом чи Пелопонесська війна, саме вони багато в чому визначили якою стане Еллада в "класичний період". Саме навколо Мессенських війн сформувались альянси, угоди та протиріччя між еллінськими державами, які з часом призведуть до еллінської світової війни.

Проти своєї волі, але абсолютно неминуче, мессенський народ опинився втягнутим в безкомпромісну війну на багато століть, в ході яких мав своїх героїв і зрадників, перемоги та поразки. Але мессенська історія примітна тим, що з-поміж сотень малих народів, знищених в подібних протистояннях з більш сильними ворогами, мессенці із покоління в покоління боролись за своє продовження, а найбільш віддані навіть через десятиліття окупації чи вигнання все ж змогли залишитись собою та завоювати собі місце в тодішньому світі.

В Мессенських війнах вперше проявила себе знаменита спартанська військова організація, хоча дуже часто спартанці воювали далеко не за тими канонами військової доблесті, які їм приписує "спартанський міф".

Лакедемоняне не послали вестника, чтобы объявить мессенцам войну, не объявили они также о прекращении между ними дружбы, но, приготовившись к войне, тайно и насколько возможно незаметно, в недоступных местах, они вперед дали клятву, что ни длительность войны — если бы ее считать даже не очень короткой, — ни те бедствия — если бы они были для воюющих очень значительными, — не заставят их отказаться от предприятия прежде, чем они не овладеют Мессенией силой оружия.

Найбільш повна розповідь про події Мессенських війн до нас дійшла завдяки грецькому історику та географу Павсанію, який у 2 столітті нашої ери (через 800 років після подій) зібрав у своїй книзі "Опис Еллади" всі відомі на той момент уривки пам'яті про народ, що пішов в історію. Але, незважаючи на віддаленість автора від подій, в його нарративі нема нічого такого, чого не могло б бути в реальності.

У викладанні Павсанія, Перша Мессенська війна являла собою 20-річну війну на виснаження, в якій обидві сторони проявляли впертість і непримиримість до моменту, коли в однієї зі сторін в критичний момент не здали нерви.

Все страдания, которые они [мессенцы] испытывали, они с гордостью считали скорее неизбежными для людей, любящих свою родину, чем ужасными; то же, что они совершали, они переоценивали, преувеличивая силу своего удара и тяжесть его действия на лакедемонян.

Історії такої епічності треба читати повністю та бажано із першоджерел. Тому нижче - фрагмент книги Павсанія про події Першої Мессенської війни.

Частина 1
Частина 2

#Античність