Переклав главу із книги "Трагікомедія 1914-1918" французького лейтенанта Рене Арно про атмосферу французької армії в перший період війни.

Взимку 1915 року після прискорених офіцерських курсів Арно зі своїм товаришем вперше прибув на фронт.

Єдиним нашим страхом було те, що війна може закінчитись надто швидко, до того, як ми навіть потрапимо на фронт. Яким приниженням було б пропустити найбільшу пригоду нашого покоління!

Першим, що побачив на війні Арно, було начальство у вигляді командира полку полковника Маньє, який виявився зовсім не схожим на тих великих військових, про яких він читав та дивився на картинках в дитинстві.

У війнах давнини чоловіки хвалились кількістю коней, яких було вбито під ними. Під час війни 1914–1918 років у мене, хоча я цим і не хвалюся, було кілька полковників, яких звільняли з посад, коли вони командували мною. Але я відчуваю симпатію до полковника Маньє — рум’яного, буркотливого, але доброзичливого, який уособлював армію, що, безсумнівно, зникла назавжди.

#ПСВ #Франція #війна #книги