Знаю що канал не для того,але канал мій і роблю я тут що хочу.А я хочу подякувати щирій та добрій людині яка працювала викладачем української мови в нашому Чубарівському-професійному-аграрному ліцеї,в нашому місті Гуляйполе.Може десь і писали за цю людину,але я не бачив ,тому хочу особисто від себе сказати дякую Остапчук Наталії Миколаївні! Ми були ще малі,і не розуміли вашого внеску,може ви мене і не памʼятаєте,та ви стовідсотково памʼятаєте нашу неадекватну поведінку,в ті молоді роки, ми не розуміли цього в силу віку.Зараз я розумію.Я памʼятаю що ви завжди спілкувалися на українській мові,я памʼятаю як ви пропускали крізь себе наші вихідки та неадекватність,я памʼятаю з якою любовʼю ви викладали свої предмети,і якого докладали зусилля для того щоб в наших головах хоч щось залишилося.Ваша самовідданість своїй справі має бути прикладом для кожного.Ви все вміли повернути в вірну сторону.Я бачу що ви на мене підписані,бачу як донатите,бачу як коментуєте,тому від широго серця хочу сказати вам дякую та побажати всього самого кращого!Всі ми знаємо що вчитись в цей ліцей йшла далеко не еліта і вундеркінди,говорю за більшість)попри це все ,для нас ви були непідкупною,ваш предмет не можна було проплатити,купити,ми через вашу впертість мали хоч трішки докладати зусиль щоб стояла адекватна оцінка.Тому ще раз за ваш характер та незламність дякую!Згадую момент коли ви погрожували мені що розповісте за мою поведінку батькам,а я говорив в мене собаки в дворі,ви тоді сказали мене собаки не лякають)це один з прикладів вашої наполегливості)А легендарні ваші слова після матюка зі сторони учнів вони на все життя всим запамʼяталися) «Боже в тебе гадюки з рота лізуть» це щось!)Вирішив це написати тут бо ніколи ніде не бачив щоб цій жінці дякували,або десь згадували,а я рахую що ця жінка невідʼємна частина нашого міста,яка виховала багато махновців своїми прикладами.