Оце наткнувся на цю очевидно шішну картинку як альтернативу пам'ятнику Булгакову і подумав, що це було б ідеально.Ви запитаєте ну а чого саме Лінч і яке він має відношення до Києва?Ну по-перше, Лінч — геній, і чого б не вшанувати його? По-друге, Україну Девід підтримував та й в Києві бував (двічі), тож от вам і формальний привід. По-третє, це був би ще й красивий концептуальний жест — Андріївський сполучає верхнє місто з Подолом, нижнім містом, яке завжди славилось містикою, відьмами, чаклунством. А ще район, як не крути, з мистецьким колоритом. З особистого досвіду можу сказати, що саме на Подолі в Києві можна зустріти найбільш чудернацьких, лінчіанських персонажів. І от тут Лінч міг би бути чудовим монументом, який зустрічав би киян та туристів, що спускаються в нижнє місто, повне містики, мистецтва, сюрреалізму та контрастів. Ну і ви просто уявіть собі картинку: осінній Андріївський, вечоріє, листя потихеньку починають опадати на бруківку, а повітрі стоїть густий туман, який освітлюють вуличні ліхтарі. Ви спускаєтесь на Поділ, а десь вдалині вуличний музикант на синтезаторі грає легендарну вступну тему Твін Піксу від Анжело Бадаламенті ну чи вона просто грає у вас в навушниках, і от ви в цій атмосфері зустрічаєте монумент Девіду Лінчу. Якщо ви курите, то це ідеальний момент, щоб дістати цигарку (ні в якому разі не айкос чи елктродудку) і смачно затягнутись поряд із режисером. А після цього вас зустріне містично-бентежний світ Подолу з диваками, купою кабаків, хитрих двориків та кінотеатром Жовтень, де, можливо, як раз покажуть в ретроспективі один з фільмів Девіда, після перегляду якого ви замкнете символічне коло.