Channel spoiler runner - @spoilerrunner - №3252
Щось потягнуло мене вчора на спагетті-вестерн, тож вирішив нарешті глянути "Джанго" Серджо Корбуччі і залишився абсолютно задоволеним.Корбуччі наряду із Леоне, двоє Серджо, піднесли жанр спагетті-вестерну на кінематографічний Олімп, і "Джанго", насправді небагато програє "Долларовій трилогії" Леоне, але в останнього був на руках козир у вигляді музичного генія Еніо Моріконе. Втім у "Джанго" теж класна музика, а головна тема доволі швидко в'їдається в підкірку.Проте фільм Корбуччі мені сподобався й тим, як він грається із жанровою структурою вестерна - це могла б бути доволі прямолінійна історія протистояння суворого одинака і корумпованого маршала з купою поплічників, однак історія в "Джанго" все ж грається з парою цікавих віражів. І звісно ж слід сказати і про сам образ Франко Неро, що зіграв титульного героя, похмурого чолов'яги в чорному із неприродньо блакитними, який тащить за собою труну - мало того, що це суто візуально це виглядає вражаюче, так і на символічному рівні Джанго втілює одразу всіх стрільців-одинаків, що так чи інакше тащать за собою власну смерть. Фільм, правда трохи пробуксовує та здає в ритмі в декількох, однак його повністю виправдовують екшен епізоди із брутальним (як на 60-ті) насильством. Ну і наскільки ж тут розкішний фінал, і, особливо останній кадр. Мабуть під спойлером додам його в коментарі.
339
26-01-08 19:50