spoiler runner | Днями дібрався до нового "Хижака" і не те, щоб сильно залишився сильно...

Днями дібрався до нового "Хижака" і не те, щоб сильно залишився сильно вражений.Тобто, це непоганий такий фантастичний бойовик, який цього разу в центр історії поміщає молодого воїна яутжа Дека, який прагне заслужити повагу власного клану та батька. Заради цього він відправляється на планету Генна, щоб вполювати найнебезпечнішого звіра планети каліска. Там же він зустрічає андроїда корпорації Вейланд-Ютані на ім'я Тіа і разом їм доведеться вижити на небезпечні Генні. Забавно, як цього року і Ден Трахтенберг, і Ной Гоулі виступили продовжувачами культових франшиз, і прийшли до схожої думки, щоб подружити прибульців із андроїдами. Однак, якщо Гоулі захопився філософськими питаннями свідомості та життя як такого, то Трахтенберг же зробив доволі глядацьке кіно, в якому немає надто глибоких сенсів, але є доволі безпечним атракціоном. З одного боку хочеться Трахтенберга посварити, адже йому в останніх фільмах він займаєть "діснеїзацією" образа хижака, якого все складніше сприймати як загрозу. З іншого боку, поісля "Здобичі" він більше не намагається повторити формулу першого фільму, а пробує створити щось своє, та обирає для цього значно світліший тон."Хижак: Дикі Землі" виявляється доволі людяною історією про пошук себе в світі, щоб буквально тебе прагне відторгнути. Для Дека це буквально й фізичне відторгнення планетою Генна, і душевне, коли його відторгає власний клан. Трахтенберг пропонує доволі просте рішення проблеми - йти своїм шляхом, створити власний клан, і можливо не воювати з навколишнім середовищем зайвий раз. І це непоагана історія сама по собі, але чи варто було ставити в центр хижака? Тим паче, що в цьому фільмі хижаки окрім зовнішнього вигляду мало чим відрізняються від людей. Ну так чого б не взяти людей? Якщо вже в нас світ майбутнього (кросовер з "Чужим", нагадую), то Дек міг би просто бути нащадком колоністів з якоїсь планети, де розвилась схожа на хижацьку войовнича культура, наче таких ніколи було в людській історії. Ну а якщо вже так хотілося б мати зв'язок з яутжа, вони б могли б безпосередньо повпливати на культуру колоністів.Суть в тому, що хижаки все ж прибулецьці, і левова доля їх "шарму" побудована на тому, що ми не так багато про них знаємо, саме тому загроза від них відчувається сильніше. Трахтенберг по суті майже прирівнює їх до людей, і від вся загадковість та загрозливість яутжа зникає. Тому "Хижак: Дикі Землі" виявляється підлітковою, якщо навіть не дитячою історією про пошук себе в жорстокому світі. Історія, яка цілком має право на життя. Втім, фільм залишає після себе деще гіркий післясмак, і мені багато в чому навіть схожий на ремікс "Мандалорця", при чому саме третього сезона, явно ненайкращого.