18 лютого був на панелі в KSE — «Співтворення на практиці: досвіди донора, НУО та громад в умовах відбудови під час війни».Говорили про те, що рідко звучить публічно. Мої інсайти: 1. Українські громади конкурують за ресурси не лише між собою — а з польськими, німецькими та іншими в ЄС. Треба вміти пояснити: чому ми, а не вони. 2. Виграють не найпостраждаліші — а найпідготовленіші. Проблема — брак експертизи та супроводу при підготовці до залучення фінансування. Немає grant-ready пакету — немає шансу. 3. Одна з громад, яка пройшла цей шлях, тепер сама навчає інших. Це вже модель. Питання — як масштабувати. 4. Виграє консорціум: бізнес + влада + громада + освіта + донори. Поодинці — шансів мало.Чому громади і бізнес не можуть пройти через наявні фінансові механізми — розкажу окремо.Такі івенти розширюють рамку — побачити всю картину одразу і зшивати це зі стейкхолдерами. Рідкісний кейс, коли на панелі були майже всі гравці.Дякую "Сміливі відновлювати" за організацію, побільше б таких івентів!