Пропозиція Черчилля [Тегеран, 1943 р.] змінити кордон Польщі аж до Одеру дуже сподобалася Сталіну. Він ухопився за думку, що Польща має відмовитися від західноукраїнських та західнобілоруських земель.«Мова йде про те, що українські землі повинні відійти до України, а білоруські — до Білорусії, тобто між нами й Польщею повинен існувати кордон 1939 року, встановлений радянською конституцією», — говорив Сталін.Утім, як це зробити, ніхто не уявляв — окрім Черчилля. Він тоді дістав із кишені три сірники й поклав їх на карту Східної Європи: два паралельно до кордонів довоєнної Польщі, а третій — за лінією Керзона. Потім британський прем'єр узяв крайній (східний) сірник і переклав його на захід — на таку саму відстань від західного кордону Польщі, як від Лінії Керзона, але вже вздовж лінії Одер-Нейсе. Таку просту ілюстрацію зрозуміли всі.«Ми вважаємо, що Польщу слід задовольнити коштом Німеччини, — пояснював Черчилль. — Ми були б готові сказати полякам, що це добрий план і що кращого плану не варто й чекати».Натомість американська делегація пропозицію Черчилля сприйняла стримано. У президента Рузвельта на носі були нові вибори, і втратити 6−7 млн голосів етнічних поляків, які проживали у США й були громадянами його країни, він не хотів. А тому Рузвельт не сказав «так», але й не сказав «ні» щодо формули Черчилля. Він лише просив відновити радянсько-польські дипломатичні взаємини.***Чи розкладе Віткофф Трампу три московські сірники на карті України?