​​Притча про прихід Антихриста

Музичний фентезійний інфантильно-експресивний бойовик, від Sony Pictures Animation, який пояснює, як боротися з демонами минулого — певно одне з найнеочікуваніших відкриттів поточного року. Це не перлина рівня «Мітчелли супроти машин», але стрічка з разючо-промовистою назвою «Кейпоп-мисливиці на демонів» філігранно розташувалася між тезами «Крінжанув» та «Мультфільм року». З одного боку, зрозуміло, що кіно репрезентує кострубате висміювання гіперболізованої культури кумирів, представляє, ніби три різних, але клішовано-схожих між собою, архетипи, а часом настільки блискавично розвиває події, що стає схожим на перегляд «вертикального» контенту. І нехай нікого не здивувати приємною анімацією, але картина апелює, пристойним гумором, в контексті, звісно, жанрової комедії абсурду, яскравим візуальним стилем (есенція тої екстравагантності, що свого часу багатьох відлякувала в «Я-панда»), музичним супроводом (плейлист стає ширшим, після перегляду) та викладеними ідеями. Доволі адвентивно для подібного роду проєктів, але мультфільм «вкидає» непогані сюжетні повороти та актуальні дидактичні мотиви. Netflix під маскою захопливої, кислотно-барвистої, наївної історії зміг надавити на настільки тривожні, криваві рани (шрами) — «Ти помилка від самого твого народження», — що часом зазирає під шкіру (згадайте, як в тій же нетфліксівській «Німоні» нам продали трагедію зламаної обставинами людини, що шукає мету та тікає від самогубства, в обгортці дитячої оповіді про дружбу). Вже тривіальний для сучасної анімації, однак все ще справний, лейтмотив прийняття, як субʼєктивного, так й суспільного — лиш верхівка цієї K-pop машини. Це випадок, коли сили добра та зла бʼються не за владу, не за вплив, навіть, не за життя, а за душі людей. І в момент, коли соціум найбільш вразливий — приходить ідол. Лідер громадської думки, навʼязливий пророк, який пропонує те, чого ти прагнеш найбільше — заглушити біль всередині. Вовк в овечій шкурі, що надихає серця людей, влазить в довіру та формує віру. Віру в брехню. Коли конфронтація сил відбувається між: «Я один любитиму твої гріхи»\«Твій біль підживлює мої сили», та: «Світ захищаємо світлом сердець, хай прожене воно темряву геть», коли перемога хорошого над поганим відбувається за допомогою пісень (рахуй прославлення, як каже сама стрічка: «Музика, що запалює душі та обʼєднує людей»), коли борються не герої, а ті, хто вижив — мене починає щиро захоплювати на яку стежку ступає мультфільм. «Брехні на добро» не існує. Довіра — це ключ до серця. Минуле не визначає твого майбутнього. А надокучливий шепіт будь-якого «демона» згасає, коли всередині палає любов. Вау. Цікаво, як системно, раз на 1-2 роки вистрілює анімація від Netflix: «Клаус» (2019), «Мітчелли супроти машин» (2021), «Піноккіо Ґільєрмо дель Торо» (2022), «Німона» (2023), і хто б міг подумати, але «Кейпоп-мисливиці на демонів» (2025).#review