Як грають в #УПЛ: центральні захисники
Спроби поперечних розворотів на понад 32 метри, вдалі розвороти та % частка передач, що ламають лінії, від загальної кількості передач 🇺🇦

Проблема зі створенням моментів динамівцями сама собою не розсмокчеться, тому продовжимо препарувати. Звернімося за допомогою до доволі беспонтової самої по собі метрики - «switches», або рідною мовою «поперечні розвороти на понад 32 метри, де латеральне зміщення мʼяча більше за його зміщення в бік воріт суперника».

У розвороті атаки немає нічого поганого за визначенням: атака свідомо зайшла в глухий кут, і ти розвертаєш її на протилежний фланг, де простір більш розріджений. Можливий ще один сценарій, коли через перевантаження однієї половини (лівої/правої) свідомо створюється iso на іншій. Але ж на флангах киян грають не Аліссон із Глейкером, а Ярмоленко із Кабаєвим, тому тут менше передумов говорити про це як про ретельно спланований механізм.

Інша справа, коли ці розвороти відбуваються постійно не свідомо, а внаслідок відсутності інших чітких ідей, окрім виходу на крос із флангу. Тарас Михавко та Томаш Кендзьора з відривом від інших ЦЗ горизонтальних команд (Шахтар і Полісся) - лідери УПЛ за розворотами:
• 9.5 спроби при 8.59 вдалих у Михавка
• 9.42 спроби при 8.85 вдалих у Кендзьори

⚒️ Порівнюємо із Шахтарем:
• 6.62 спроби при 6.06 вдалих у Бондаря
• 5.78 спроби при 4.79 вдалих у Матвієнка

🐺 Порівнюємо з Поліссям:
• 6.79 спроби при 6.60 вдалих у Сарапія
• 3.64 спроби при 3.37 вдалих у Чоботенка

Усі три команди грають із мʼячем, проте лише в ЦЗ Динамо настільки багато розворотів. Ось це і є додатковий маркер пояснення стерильності атак киян.

Едуард Сарапій - лідер УПЛ серед ЦЗ за часткою передач, що розрізають лінії: 7.2 % від загальної кількості. Його партнер Чоботенко - 29 -й із показником 1.42 %. Тож Моті варто пресингувати Едуарда, бо той занадто важливий для просування мʼяча Поліссям. Лишати Чоботенка без опіки безпечніше.

А Кендзьора з Михавком на 25 -му та 26 -му місцях - 1.74 % та 1.73 % відповідно. Факт того, що вони не розрізають лінії захисту, свідчить про дві речі:
• головні канали просування від ЦЗ ведуть на фланг, до фулбека або вінгера. Цими каналами лінії не ріжуться, команда намагається їх обійти
• Рубчинський та Лонвейк банально не ті профайли, які можуть якісно відкриватися між двома лініями захисту з подальшим просуванням та розвитком атаки

Це дуже одноманітно. Коли ти граєш проти Динамо й розумієш головні канали та напрямки просування флангом, твоє завдання - не дати їм там створити більшість. Динамо не отримує чисельної переваги, пасує назад на ЦЗ та розвертає атаку. Звідси й стерильність.

Костюк може й надалі багато розповідати про тренування та виграну кимось конкуренцію, але без диверсифікації потоків просування та розширення корпусу ресиверів Динамо перетворюється на колгосп, що вперше побачив мʼяч.
Тому кияни зараз на 7 -му місці в УПЛ за очікуваними голами створеними Open Play. Менше одного очікуваного голу з гри Динамо ніколи не створювало на дистанції в понад 5 турів від часу спостережень - від ери Потато Пепа, що прийшов після Реброва.

#УПЛмікроскоп