🐺 Як це було: Олександр Андрієвський
Пресинг, гра під тиском, фітнес та відкривання 🇺🇦

В чому позитив Мальдери? На відміну від попередника бодай сенс шукати в його діях логіку є. Проте цікаво, як можна в один ряд поставити Ярмолюка, Маліновського та… Андрієвського. Або Мальдера саме так і поставив, або перекладач проковтнув пару важливих для контексту слів.

Чому італієць звернув увагу на Олександра? На перший погляд кейс видається схожим на кейс Калюжного в Реброва: вибули важливі гравці - Ярмолюк, Зінченко та Маліновський, тому довелося комплектуватися вже бодай кимось, кого ЗМІ сприймуть позитивно.

Читав на Динамоманії пенсіонера. Він бачить Андрієвського в ролі заміни Назарині. Думка цікава, але не дуже схожа на правду:
• Андрієвський як double pivot - посередній футболіст, що став непотрібним Динамо, а це ще треба було прям постаратися
• Ашур, а потім Ротань змогли реанімувати та продовжити його карʼєру на рівні УПЛ за рахунок зміни функції на полі. Зараз він точно не «друга шістка», а швидше «вертикальна вісімка»

Тож знову повертаємося до структури 3-2-5. І навряд чи місце Андрієвського в резервному складі було саме в тій двійці. Чому? Спочатку дивимося на лівий радар. Різниця між тиском і сильним тиском для ШІ - це дистанція та тривалість перебування суперника в щільній дистанції. Тож якщо в момент пасу суперник вісить на нозі - сильний тиск, якщо є гандикап - просто тиск. Отож:
• За передачами під тиском Олександр у 62 -му перцентилі, за точними - у 64 -му, а за точністю таких пасів - у 41 -му
• Якщо ми беремо сильний тиск, то тут відповідно 70 -й, 74 -й та 77 -й перцентилі на тлі вибірки з 81 ОП/ЦП/АП чемпіонату.

Висновок поки простий: він не виглядає ідеальною опцією для гри під тиском, особливо в коротких білдапах. Є певна аномалія в тому, що він трохи успішніший під сильним тиском, але це можна пояснити награними механіками Ротаня в обмеженому просторі фінальної 1/3. Не все ж у Поліссі закінчується кросами.

Так, 100500 років тому Олександр грав у цій ролі в Динамо. Багато хто вже й забув, що він колись сидів на лавці киян. Мабуть, все ж не просто так. А його яскравий період з мужиками у Вернидуба точно був не про короткі білдапи.

Разом із тим дивимося вже на радар справа:
• Андрієвський у 94 -му перцентилі за ривками з глибини під замикання кросів
• Та в 90 -му перцентилі за андерлапами

Ось це вже маркери вертикальності робочих механік, бо в Олександра, наприклад, лише 59 -й перцентиль за опусканнями за мʼячем. Тож він частіше за інших шукає вертикальні сценарії, ніж іде за мʼячем у зони з меншим тиском.

Тому за початковим планом Мальдери я би швидше припустив, що його розглядали як заміну на більш атакувальній позиції АП.

Знову багато хто збудився від 12.4 км подоланої дистанції Очеретька в ЛЧ. Але подолана дистанція не дорівнює пробігу. Дуже важливо журналістам нарешті зрозуміти, що дистанція включає в себе не лише біг. Закріпимо на прикладі Андрієвського:
• Олександр за матч долає 10.84 км, і це високий 96 -й перцентиль - лише 4 % вибірки долають ще більше
• З них 3.37 км - це дистанція, пройдена пішки, до 1.94 м/с
• І ще 4.48 км - дистанція підтюпцем, від 1.94 до 3.98 м/с

Тобто з 10.84 км у першій та другій зонах інтенсивності подолано 7.85 км, а це 72.4 % обсягу. Чи це подвиг - находити пішки та підтюпцем майже 3/4 так званого «пробігу»?

У третій зоні Андрієвський у 91 -му перцентилі за дистанцією та у 83 -му за кількістю забігів.

І ось ми підходимо до найцікавішого - четвертої та пʼятої зон:
• 58 -й перцентиль за часткою HSR у загальній дистанції.
• 23 -й перцентиль за часткою спринтів у загальній дистанції.

Сумарно це 902.72 метра, або ж менше кілометра. Тож мало віриться, що фізика дозволяє покривати транзицію в обидва боки саме в ролі другої шістки. Втрутилося небо, і Андрієвський до збірної не доїде. Проте доїде інший цікавий персонаж, що багато пропускає через травми, все частіше програє конкуренцію у своєму клубі та перетворюється на гравця ротації. Ось це вже дійсно відчай ТШ збірної. Але про це іншим разом.

#УПЛмікроскоп #Андрієвський #УПЛ