Як грають ЦЗ #УПЛГравця було відрізано веденням/90, передачею/90 та % частка відбирань до спроб обіграти 1-в-1 🎥Мені подобається американська медійна ієрархія. Більшість медійників закріплена контрактами зі своїми медіа. Це гроші, які заробляє саме медіа через інструмент підписок. Тому майданчики зацікавлені, щоб конкретні медійники з певною аудиторією були повʼязані з ними.У нас же медіа не можуть тримати людей на контрактах, бо стільки не заробляють. Тому наші медійники здебільшого одночасно і інсайдери, і аналітики, і ведучі. Це породжує конфлікти інтересів: не буде інсайдер говорити неприємні речі, бо завтра втратить «джерело». Обмеження. Так з’являються формулювання типу: «Гравець дебютував за збірну, тому хвилювався, звідси й помилки».Тож дивимося на графік. Формат класичний:• розмір маркера відповідає ігровому часу (мінімум для вибірки ЦЗ складає 800 хвилин)• колір маркера відповідає ступеню складності проходження гравця 1-в-1:• темно-зелений 🟢 - 91.00%, як максимум, що свідчить про складність обіграти цього гравця• темно-червоний 🔴 - 61.00%, як мінімум, що демонструє легкість проходження• вісь X - відображає кількість разів, коли гравця було відрізано від подальшої участі в епізоді веденням за 90 хвилин• вісь Y - відповідає за кількість разів, коли гравця було відрізано від подальшої участі в епізоді передачею за 90 хвилинЦю тему вже підіймав для фулбеків, посилання залишаю. А графік можна вважати продовженням історії про Михавка та Сарапія, їхній ігровий контекст у клубах та відповідність вимогам футболу Мальдери, де ключовою є проактивність.У не дуже розвинених країнах на кшталт нашої, де компетенції стає максимум на Wyscout, досі існує стереотип, що статистика - хуйня. Або що тренувати можуть лише колишні футболісти. За цією ж логікою робити мінет вміють виключно повії, що не відповідає дійсності.Насправді трекінгові моделі з інтегрованим машинним навчанням уже давно вивели статистику далеко за межі % точності передач, яку досі тягають у нас. У країнах, де футбол розвивається як галузь, можна швидко оцінити та верифікувати профайл гравця:• є типологія відкривань без м’яча, щоб виявити навички прийому між лініями чи за спиною• є моделі оцінки кожної передачі, щоб зрозуміти, чи шукає гравець складні передачі, чи віддає ближньому• є фітнес-моделі, які оцінюють інтенсивність у 3-й та 4-й зоні• так само можна оцінити вміння передбачати розвиток епізоду, проактивність і швидкість реакції на втратуКолосальна економія ресурсу: ти не дивишся години відео, щоб визначити профайл, а зосереджуєшся лише на важливому контексті вже зрозумілих тобі профайлів. Графік відповідає на питання, чому запізнення Сарапія до м’яча в матчах із поляками та данцями не є рандомом чи наслідком хвилювання. Це типова для нього історія навіть на рівні УПЛ:• кожні 90 хвилин його 7.5 раза відрізають передачею• кожні 90 хвилин його 1.2 раза відрізають, оббігаючи• обидва показники вищі за медіануЗагалом це 8.7 допущених дій за 90 хвилин. Стільки ж має й Денис Попов - найгірший серед ЦЗ Динамо за цим компонентом:• 5.3/90 раза відрізають Тараса Михавка• 5.5/90 - Крістіана Біловара• 7.0/90 - Аліу ТіареЦе створює контекст. Попов і Михавко «викидаються», намагаються грати на випередження (про це пізніше) та пресингувати високо, але першого відрізають частіше за другого. Далі вже відкриваєш відео й шукаєш причину: погана реакція на відкривання між лініями, стягування суперника до м’яча чи загалом недолуга тактична модель команди.Якщо в гравця у 25-28 років повільна реакція та слабке читання гри, то шансів радикально це виправити за тиждень немає. Якщо ж проблема в середовищі, але є маркери адекватної реакції, то є шанс вивести гравця на вищий рівень. До чого веду? Я за те, щоб в УАФ запрацювала адекватна система селекції збірників. І щоб не журналісти визначали, хто має бути у збірній, а прозорі критерії під параметри ігрової моделі. Тоді не стане питань у гравців, чому їх не викликають. А Мальдері не доведеться тиждень пояснювати гравцям те, чому мають навчати у клубах. #УПЛмікроскоп