"Я живу на землі, де панує смерть" – Citizens & Saints

Я живу на землі, де панує смерть,
Де дерева – сірі та обвуглені,
Над головою тліє дим,
Та ніч і день – однакові

Здається дивом, що я ще стою,
Коли всі, кого я знав,
Відлітають у небо разом із попелом,
Щоразу, як вітер здіймається знов.

Але я живу життям, що мені не належить,
Твій Закон — мов струмок у цій пустці,
Мій рятувальний трос.

Ціннішими за дорогоцінне золото
Є Твої обітниці, Господи.
Ними твій слуга застережений,
У їх дотриманні — велика нагорода.

Твоє ведення – моя втіха,
Я міцно вкорінений у Твоєму Законі.
Я буду роздумувати над ним день і ніч,
І у свій час Ти пожнеш Свій плід.

Нехай отрута загрожує вбити —
Та я знаю: мій Спаситель царює.
І коли подих смерті віє холодом,
У моїх жилах — кров Ісуса.

Тож я живу життям, що мені не належить,
І вірю, що саме таким був Твій задум.

Ціннішими за щире золото
Є Твої обітниці, Господи.
Ними твій слуга застережений,
У їх дотриманні — велика нагорода.

Усі людські царства розпались
Руїни прогресу перетворились на мотлох,
Боги жадоби лежать у могилах,
Усюди пітьма.

Але в темряві постає новий шлях
Я бачу велике світло поза цим прокляттям,
Яскраве сяйво — це Твоє Слово,
Маяк надії, що палає.

І я зосереджую свій захоплений погляд
На яскравому сяйві лиця Ісуса.
Вода життя — це все, чого я прагну,
Лиш Твоє Слово залишається.

Дорожчими за щире золото
Є краса, яку я споглядаю.
Даруй мені славну нагороду —
Пізнати Тебе, мій Царю, мій Господи!

Цей шедевр уже давно у моїх топ-10 християнських пісень 🔥
Зараз звучить по-новому, все більш актуально... як і попередні дві