Сміливо | Багато дітей-інтерналізаторів оптимістично вірить, що в дорослому віці...

Багато дітей-інтерналізаторів оптимістично вірить, що в дорослому віці зможе самотужки побудувати задовільні стосунки з будь-якою людиною, якщо будуть сильно її кохати. Одна жінка, розмірковуючи про свій невдалий шлюб, сказала так: «Я вважала, що моїх почуттів вистачить на нас обох».Інтерналізатори звикли проявляти безмежне співчуття і робити левову частку емоційної роботи у спробах ладнати з близькими, тому протягом тривалого часу можуть не помічати, як сильно втомлюються, тимчасом як партнер взагалі не змінюється.Інтерналізатори іноді компенсують емоційну холодність партнера, намагаючись грати за обидві сторони: вони поводяться так, ніби у стосунках є взаємність, коли насправді її немає. Наприклад, вони можуть подякувати за терпіння людині, яка завдає незручностей, або постійно проявляти щиру увагу й зацікавленість до егоїстичного партнера, який ніколи не віддячить їм взаємністю. У дитинстві вони настільки добре адаптувалися до ролі, у якій вони забезпечували емоціями всіх членів сімʼї, що надалі автоматично поводяться так з усіма. Інтерналізатори компенсують нестачу залученості інших людей, сприймаючи їх, як приємніших та уважніших, ніж вони є насправді.Ліндсі К. Гібсон "Дорослі діти емоційно незрілих батьків"