Channel Сміливо - @smilyvo - №251
Залишіться із самим собою. Спробуйте мовчати. Коли залишитеся із самим собою, тоді зможете стежити за тим, що відчуваєте, де це відчуваєте, і подумати над тим, як би ви це назвали. Не бійтеся цього. У кожному з нас живе страх перед покиненням. Він записаний у нас генетично. Діти народжуються з цим — це не щось, що ми набуваємо. Це не тільки щось, що трапляється з нами тоді, коли мама й тато є недостатньо добрими батьками. Дитина має генетично вписаний страх бути покинутою.Зверніть увагу, як нестримно вона плакатиме, як верещатиме, коли відчує себе самотньою. Це застережний сигнал, прояв інстинкту самозбереження. Він є в кожному з нас. Важливо, щоб ви цього не боялися.І памʼятали, що коли відчуваєте самотність і думаєте, що вона є наслідком недавніх подій, то це так, але тільки частково. Дозвольте Богові торкнутися вас набагато глибше, ніж Його зазвичай пускаєте.І памʼятайте: є оті «демони», які лякатимуть вас, якщо зважитеся на цей крок. Можете відчути внутрішню порожнечу, у вас може з'явитися чимало критичних думок, почнете бачити, скільки речей вам не вдається, а як багато можна було б зробити інакше. Не дайте цій порожнечі поглинути себе.І остання порада: якщо хтось із вас вирішив усамітнитися тільки для того, щоб виправитися, змінитися, то нехай забуде про це. Бо змінитися не може. Ніхто не може змінити минулого, того, що його формувало, але може дозріти. А отже, замість того, щоб критикувати себе за те, що тобі не вдалося, за те, що інші заподіяли тобі й через що ти не можеш бути тим, ким хотів би бути, дозволь собі дозріти до того, щоби бути тим, ким ти можеш бути.«Підіть кудись на самоту» о. К. Ґживоч, о. Я. Прусак
109
25-06-03 18:54