«Вовки Да Вінчі» окремий 108 батальйон

Сьогодні День пам’яті жертв Голодоморів — час згадати про мільйони українців, яких свідомо прирекли на смерть через штучний голод, організований радянським режимом у 1932–1933 роках. Це був геноцид, що мав на меті знищити українську націю, відібрати її право на свободу та самобутність.Методи, якими знищували українців тоді, перегукуються із жахами, які росія чинить сьогодні. Цілеспрямоване вбивство цивільних, депортація, терор і руйнування — це продовження геноциду, що триває у XXI столітті.Під час Голодомору 1932–1933 років, попри масові репресії та жорстокий терор, українські селяни чинили опір радянському режиму. Вони саботували хлібозаготівлі, приховували зерно, виходили на протести, а подекуди піднімали повстання, знаючи, що це може коштувати їм життя. Сьогодні, як і тоді, українці продовжують боротися за своє існування, але тепер ми маємо боєздатну армію, яка щодня протистоїть ворогу на полі бою, захищаючи нашу свободу, землю й майбутнє. Непохитний дух боротьби, що жив у наших предків, залишається невід’ємною частиною нашої сили й сьогодні.Запали свічку памʼяті о 16:00

Командир завжди об’єднував людей навколо ідеї боротьби за свободу України. Його харизма, лідерство та рішучість надихали побратимів і волонтерів, допомагали створювати міцний бойовий колектив. І сьогодні, після його героїчної загибелі, пам’ять про нього продовжує об’єднувати всіх, хто цінує його подвиг і робить все задля майбутнього України.Сьогодні, на честь дня народження «Да Вінчі» на Донеччині відбулося урочисте відкриття пам’ятної стели на його честь. Встановлення цього меморіалу саме в цьому регіоні має глибоке символічне значення, адже саме тут Дмитро воював проти російського загарбника з 2014 року до 2023 року, коли героїчно загинув, захищаючи Україну.«Да Вінчі» став справжнім символом мужності та відданості своїй країні, першим добровольцем, якому було присвоєно звання Героя України за життя. Він вірив у свободу і суверенітет України, віддавав усі свої сили, захищаючи її незалежність, особливо на Донеччині, де пройшли більшість років його боротьби.Відкриття стели на його честь є виявом глибокої шани до його подвигу. Це місце буде нагадуванням про жертовність і силу духу тих, хто бореться за вільну Україну, та важливістю пам’ятати і вшановувати героїв, які віддали своє життя за нашу спільну свободу.Ми, його побратими і бійці, продовжуємо шлях командира виборюючи Українську Самостійну Соборну Державу! Продовжуємо подвиг командира і командир продовжує жити в наших душах та наших діях.▫️Пам’ятну стелу створив український художник Олександр Ком’яхов. Він є автором візуальної айдентики батальйону «Вовки Да Вінчі», а також бойового шеврону підрозділу, який вручав бійцям Да Вінчі.

Оновлений та удосконалений варіант наших «торбинок» для поранених Вовків 🐺🐺🐺Хочемо подякувати тим, хто підтримав нас із наповненням наборів, та без кого реалізація не була би настільки оперативною, а саме:• rozetka• the.pohuy • diadia_official • shveina_rota • marie_freshcosmetics • ua.boroda • shower.pack • anabelarto_official • gorgany • arenastores • Nokia та Motorola• pryncyp.ua А також команді Тати Кеплер, які взяли на себе левову частину фандрейзингу, збору цього боксу та його пакування!За відео дякуємо dukhovne_lychko Нагадаємо, що нещодавно наша патронатна служба запустили проект «торбинка». В ній містяться речі першої необхідності для поранених бійців нашого батальйону, які потрапляють на перший госпітальний етап евакуації, без своїх речей (в кращому випадку потрапляють туди в спідній білизні). У торбинці: спідня білизна, засоби особистої гігієни, шорти та футболка, капці, енергетичні батончики, рушник, одноразовий душ, сім карта й телефон, а також буклет із дорожньою картою для пораненого військового.Ще раз дякуємо всім, хто підтримує нас! 📩З питань співпраці з патронатною службою 1 окремого батальну «Вовки Да Вінчі» пишіть на електронну адресу [email protected]

Шеврон нашого батальйону виник майже відразу з виникненням самого підрозділу, ще в 2014, коли ми були ротою добровольців — Першою окремою штурмовою ротою.В його основі — три вовки.🐺Вовк — тотемна тварина, яка є оберегом і символом батальйону. Це войовнича тварина, що має глибоке коріння в українській міфології. Коли вовки збираються у зграю, її вже неможливо перемогти.Цей символ живе у нашій назві, шевронах, бойовому та поховальному знаменах батальйону. Він підкреслює як войовниче начало підрозділу, так і його вкоріненість в українську бойову традицію. Унікальність та безцінність кожного бойового шеврона полягає в тому, що його видає особисто командир побратимам після бойового хрещення. Шеврон не можна отримати просто так. Він вимагає випробування в бою.Двозуб Святослава з трьома вовками був втіленням ідеї Да Вінчі, він їх вручав кожному з наших побратимів. Після його загибелі шеврон не втратив свою символічну роль, хоча в іншому складі, вовча зграя продовжує торувати свій шлях. А вчора вперше бойові шеврони були видані новим командиром другом Капустою. Для кожного Вовка носити шеврон бойового підрозділу — за честь.Можна придбати в шахраїв дещо, що нагадує наші бойові шеврони, але ними ніколи не буде. Носити шеврон, заслужений через випробування кровʼю, заслужений боротьбою пліч-о-пліч із побратимами, заслужений особистою мужністю, заслужений службою на благо нації. Носити бойовий шеврон — це більше, ніж просто символ, це приналежність до братерства, яке не купиш за гроші. *Будь-яку торгівлю символіки, схожої на символіку Вовків Да Вінчі, рішуче засуджуємо.

«Правила героя»В квітнево-травневому випуску журналу Forbes вийшла стаття, присвячена Герою України, лейтенанту, полеглому командиру «Вовків Да Вінчі» — Дмитру Коцюбайлу.Декілька цитат зі статті:🔹 «Командир завжди так робив за будь-якої небезпеки, – пригадує боєць батальйону Микола Шафалюк, сержант із позивним Бугай. – Доки не переконається, що всі в безпеці, сам в укриття не заходить».🔹 «Він пішов на Майдан у 18 років, одразу після нього – на війну», – розповідає Аліна Михайлова.🔹 Бугай, який воював пліч-о-пліч із Коцюбайлом з 2014-го, згадує цікаву деталь з його біографії: «Коли я був у нього в гостях у Бовшеві, Дмитро показував мені криївку, як у воїнів УПА, яку викопав і обладнав сам, коли йому було 12 чи 13 років». 🔹 «Да Вінчі – онук воїна УПА, цього нікуди не діти, дух свободи рвався з нього назовні», – каже один із перших командирів Коцюбайла Олександр Карась, позивний Подолянин.📖 Прочитати статтю повністю ви можете в друкованому виданні та на сайті за підпискою. Незабаром стаття зʼявиться у вільному доступі на сайті Forbes.Нагадаємо, що в серпні минулого року Да Вінчі увійшов у список Forbes «30 до 30: обличчя майбутнього».Світлини: Костянтин і Влада Ліберови

ДМИТРО «ДА ВІНЧІ» КОЦЮБАЙЛО — В СТРОЮ! Під час виконання бойового завдання під Бахмутом загинув командир «Вовків Да Вінчі». Загинув зі зброєю в руках, загинув, першим ідучи в бій. Жив і загинув як Герой.Наш підрозділ зветься «Вовки Да Вінчі» саме тому, що ми завжди йшли за ним у бій. Він був для нас найкращим командиром, побратимом, лідером і взірцевим націоналістом.Усе своє свідоме життя Дмитро Коцюбайло присвятив боротьбі. Він пішов на фронт, коли йому заледве виповнилося 18 років. Про його бойовий шлях промовисто говорить факт, що Да Вінчі став першим добровольцем і наймолодшим командиром, котрий прижиттєво отримав звання «Героя України». За Україну в 27 років він віддав своє життя.Сьогодні наша бойова родина зазнала непоправної втрати. Сьогодні вся Україна втратила легендарного командира. Віднині його боротьбу мусимо продовжувати всі ми. В ім'я наших полеглих героїв — ми виграємо цю війну, випаливши російських окупантів з нашої землі.Честь і слава Герою!*Деталі про чин похорону будуть згодом.