Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Скрипник Євген Доказовий лікар
Added 14 Jul 2024

Скрипник Євген Доказовий лікар

@skripnik_evgen
Number of subscribers: 37 646
Photos: 4,990
Videos: 3,570
Links: 1,590
Description:
You can view and join @skripnik_evgen right away.

👥 Number of subscribers

37 646
Average/Day:: -11
Average/Week:: -25
Average/Month:: -340

👁️ Average views per message

5 611
Average/Day:: 4,690
Average/Week:: 5,594
ERR: 14.9%

📊 Messages per Day

4.4
Last day: 0
Week average: 2.6
Average per day: 4.4

Name change history

Скрипник Євген Доказовий лікар 2025-08-31
Лікар Скрипник Євген 2025-08-25
Скрипник Євген психіатр 2024-07-14

Status change history

Officially not confirmed 2024-07-14

Wall

Telegram statistics channel

Чому тривожний розлад ПОВЕРТАЄТЬСЯ знову?Ви приймали антидепресанти і займалися психотерапією, але він усе одно повертається?Тривожний розлад - це хронічний стан, який формується не за один рік, і людина звикає з ним жити.І тут важко звинувачувати пацієнта, тому що він просто звик так реагувати. Це на рівні рефлексів.Ми знаємо, що в головному мозку є здатність - НЕЙРОПЛАСТИЧНІСТЬ, тобто мозок може змінюватися. Є можливість формування нових нейронних звʼязків. Коли ми вчимося ходити, їздити на автомобілі - це також формування нових НЕЙРОННИХ звʼязків.І коли людина тривожиться без причини, тікає, уникає, намагається позбутися тривожних відчуттів, формуються невірні нейронні звʼязки.І коли ми лікуємо тривожні розлади, ми не «забуваємо» і не «видаляємо» старі нейронні звʼязки - ми формуємо нові.Тобто починаємо не тікати з магазину, не пити ліки щоразу, коли погано, не відкривати форточку, не викликати швидку тощо. Ми вчимося «проживати» тривогу, отримуємо новий досвід правильного реагування.Отже, після лікування в людини залишаються як старі патологічні нейронні звʼязки, так і нові (правильні).Коли людина знову переживає стрес, сильну емоційну реакцію, гормональні коливання тощо, головний мозок повертається до старих нейронних звʼязків - більш знайомих і звичних для неї (тому що так було багато років).І знову робить помилки.Тому лікування тривожного розладу - це постійна робота над собою разом із психіатром, психологом або психотерапевтом. І чим довше ви лікуєтеся, тобто отримуєте новий досвід реагування, тим більше шансів повністю подолати тривожний розлад.
В часи Гіппократа вважалося, що всі проблеми жінки з нервовою системою пов’язані з сексуальним незадоволенням, тобто проблеми з маткою.Тоді ж була придумана хвороба – «жіноча істерія» (з латинської hysteria – матка), і вважалося, що всі проблеми виникають через «застій» у матці, так званий «сказ матки».Вважалося, що жінці потрібно вийти заміж, отримувати оргазм, і навіть пропонувалося брати участь у масових оргіях.Таким чином, депресію, тривожні розлади, емоційні прояви, галюцинації, панічні атаки, головний біль – усе це вважали проявами істерії.У Середньовіччі жіночу істерію часто сприймали як прояв відьомства, і таких жінок спалювали на вогнищі.Парацельс відніс істерію до психічних захворювань, проте все одно лікував її п’явками, яких прикладали до нижньої частини живота тощо.В Європі у XIX столітті вважалося, що потрібно щодня робити масаж матки.Лікування жіночої істерії було дорогим задоволенням, яке могли собі дозволити не всі.Після «істеричного пароксизму» (тобто оргазму) істерія, як вважалося, на деякий час зникала.Істерію лікували масажем матки аж до XX століття.Також є дані, що лікарям було важко це робити вручну, тому вони придумали механічні масажери.Існували навіть лікарні, де жіночу істерію лікували спокоєм, годували жирною їжею, не дозволяли перевертатися в ліжку. А коли жінка втрачала сили, їй робили масаж матки.На таке лікування своїх дружин відправляли чоловіки.Лікарями були виключно чоловіки, бо вважалося, що жінки можуть пожаліти пацієнтку і недостатньо суворо її лікувати.Істерію лікував навіть лікар Шарко – відомий завдяки винаходу душу Шарко, коли струмінь води спрямовувався на статеві органи та органи малого таза.Цікаво, що діагноз «жіноча істерія» існував аж до 1950-х років і був затверджений Американською асоціацією психіатрів.Лише у 1980 році Істеричний невроз була виключена з DSM-III(класифікація Американської асоціації психіатрів ) .На жаль, і сьогодні ми не позбулися цих ярликів. І навіть нині можна почути від психіатрів вислови на кшталт «істеричний невроз» або «вона істеричка».
Всім, хто писав, що я тригернув людей з МРО - так, той допис дійсно був грубий і некоректний у формулюваннях. І я перепрошую перед жінками з МРО та людьми, яких це зачепило.🤯🤔Але парадокс у тому, що після того допису дуже багато людей вперше взагалі зацікавилися, що таке МРО. Хтось почав читати про розлад, хтось -звернувся до психіатра чи психотерапевта, а хтось уперше зрозумів, що роками страждає не від «просто поганого характеру» чи «просто депресії».І це важливо. Бо люди з МРО часто роками живуть у сильному емоційному болю, нестабільності у стосунках, імпульсивності, самоушкодженні чи суїцидальних думках, не розуміючи, що з ними відбувається і що їм можна допомогти.Так, допис був емоційний і поданий невдало. Але якщо він привернув увагу до проблеми, допоміг комусь звернутися по допомогу чи хоча б впізнати свій стан - значить, у цьому був і позитивний бік.МРО - це не «вирок» і не «маніпулятивність як стиль життя». Це психічний розлад, з яким люди реально страждають. І при правильній психотерапії та лікуванні стан може суттєво покращуватися.
Знаєте яке ПСИХІЧНЕ захворювання найважче лікувати ? Якшо навіть шизофренію ми розуміємо що і як, і чого ми чекаємо і які наслідки Або деменцію, можна пояснити, що не лікується, що приймати ліки для зменшення прогресії, головне догляд та нагляд близьких. А такий розлад як кПТСР, дівчині якій 30-40 років , важко ПОЯСНИТИ , що це все із-за повторювальних сильних стресів ( і останній це війна) , який загострив всі стреси, які були з дитинства 🔥кПТСР ( комплексний посттравматичний стресовий розлад ) Відносно новий діагноз Виникає коли є значні травматичні події ( булінг, зґвалтування , ДТП, загроза смерті в дитинстві тощо ) і потім повторення ПТСР в дорослому житті ( травматичні пологи, зґвалтування , вибухи, ДТП , смерть близьких ) Включає симптоми ПТСР ‼️Повторні переживання (Нав’язливі спогади, флешбеки, нічні жахи, сильний дистрес при нагадуванні) ‼️уникання згадування про травмуючи ситуації ‼️постійне відчуття загрози або високий старт-рефлекс ( Гіпернастороженість, порушення сну, сплески гніву або ляканість, сканування оточення) 🔥І внаслідок 2-3 і більше ПТСР , виникають зміни особистості ‼️порушення афективної регуляції ( емоційні гойдалки, вибуховість, зміни настрою , дисоціаціі ) ‼️Я погана/поганий Низька самооцінка ‼️Порушення міжособистісних стосунків( Труднощі з близькістю, довірою, ізоляція, відчуження, емоційн глухота) ‼️‼️кПТСР повʼязано з тривалими, повторюваними, міжособистісними травмамиТакі як: 🔥емоційне( булінг ), сексуальне , фізичне насильство в дитинстві 🔥тривале домашнє насильство 🔥полон, тортури 🔥проживання в умовах війни, постійні масовані атаки Симпмоми стійкі, довготривалі і часто навіть не усвідомлюються.Як лікувати? В першу чергу психотерапія та антидепресанти ( як друга лінія) Але на жаль лікується не зовсім легкоЯкось так …
Клінічна задача від психіатра Скрипника Євгена Пацієтка , 29 років Скарги на суіцидальні думки, з дитинства навʼязливі думки та дії 🙄, перевіряє двері, світло, передруковує слова , подумати про людину і надрукувати речення, якщо не співпадає , то передруковує Коли прокидається , надо сказати слово «жизнь» а другим «смерть» Якшо не так сказала , то собі забороняє , щось , що любить ( їсти , читати тощо )Переодягаються багато разів, якшо до носу доторкнулася при одяганні і повинна знову переодягатися.В дитинстві часто руки мила.Має в голові друга, який критикує її , або допомагає мені в житті, вирішує питання. «Більше успішна «версія» мене» Це я сама придумала її, в підлітковому віці , тому що сама собі не подобалося Цей «голос» часто вирішує проблеми разом, мене не самотньо, мені інколи допомагає , ми все обговорюємо Я ніколи не думала, що то «голос» , думала що «оживша інтуїція»Пацієнтка говорить, що легше так жити , не сприймала, як щось погане і тим більше , не сприймала це як хворобу.Не так скучно, розмовляю з ним. Періодично виникають думки , не мої «Виходжу з тіла, а тіло продовжує думати без мене»Зверталася в псих диспансер Двічі знаходилася на стац лікуванні в психіатричній лікарні з діагнозом Рекурентний депресивний розлад , помірний депресивний епізод ,без соматичних симптомів Коли зробила суїцид ( напилася ліків ), то «голос» сказав що ти не вмієш нічого. В пацієнти «голоси», навʼязливі думки себе вбити, симптом «вкладених» думок тощоСпроби суїциду : хотіла повіситися в 2024 році , мотузка не витримала ( вдома ) Другий раз нещодавно напилася пігулок. На питання , що говорить «голос» відносно мене , відповіла : «говорить, шо пора заканчивать» 🙄Які думки відносно діагнозу ? ( клінічні випадки анонімні і всі дані по яким можна впізнати людину, я видаляю) Клінічні задачі друкую для кращого розуміння підписників , в тому числі і лікарів психіатрії
Що таке дефект при Шизофренії ? Мене просили написати відносно цієї теми більш детально Дефект - це стан, розлад особистості, який розвивається після епізоду загострення та/або на фоні хвороби. Тобто навіть, коли немає психозу , коли є ремісія, цей стан залишається. Тобто це не «приступ», а наслідок захворювання. ‼️Чим довше психоз без лікування - тим вищий ризик дефекту.‼️Чому ж завжди кажу та пишу, що коли ж загострення чи початок психозу , його потрібно КУПІРУВАТИ швидше високими дозуваннями нейролептиків, а не лікувати мікродозами і чекати коли перейде в хронічний процес!➡️Основні прояви дефекту:Емоційне збіднення, апатія, зниження волі; немає ініціативи, емоції та обличчя без міміки, складно робити навіть прості дії, важко підтримувати бесіду, спілкування , втрата інтересу до навколишнього, втрата хобі, інтересу до життя , втрата інтересу до сімʼї, зниження уваги, зниження швидкості реакції, відсутність планів на майбутнє тощо 👨‍⚕️Це не депресія, людина при «дефекті» не страждає, на відміну від депресії. 🙄Дефект - це негативна симптоматика і саме дефект призводить до інвалідизації, ще сильніше , ніж позитивні симптоми!! Тому важливо, щоб загострення було, якомога коротше, щоб не було в подальшому дефекту! Бережіть себе та близьких !
Задача від психіатра Євгена Скрипника Клінічний випадок Жінка, 60 роківПісля переїзду до Німеччини з дітьми зʼявилося виражене запаморочення, вже близько року. До переїзду в принципі стан був задовільний. Все життя працювала вчителем, любила дітей, учнів, , свою професію, можна сказати, що крім своєї сімʼї, жила також роботою. Але діти переїздили в Німеччину і так, як була мала онука, потрібно було допомагати донці. Звичайно сама по собі переїзд, втрата роботи де працювала останні 35 років було стресовим. Приймала цинарізин, пірацетам, фезам, бетагістин , але без покращення Повернулася в Україну і пройшла обстеження в невролога, ЛОРа. Все добре. Два рази капалася у відділені неврології. Настрій періодично поганий, сумую за роботою, відчує тривогу, безсоння, особливо незручно їхати до себе в село, де всі один одного знають. Відчуття «що я зрадила» , «поїхала з України» Страх читати новини місцеві в фейсбук, страх що напишуть про неї, що поїхала, кинула школу. ‼️(Клінічний випадок показує стан тисяч людей і всі співпадіння випадкові.)‼️Яка ваша думка? Який діагноз та причина запаморочення?
Задача від психіатра Євген Скрипник Молодий чоловік; 24 років В дитинстві була сенсорна чутливість Друзів майже не було В садочку вихователь - говорила , що не так веде себе. Що в садочку поводив себе : «Сам собі сидить в куточку і сам тихенько проводить дозвілля» Не хоче спілкуватися з іншими. Мама завжди це відносила до характеру, «ну просили таких характер» Вдома любив конструктор LEGO, міг годинами сидіти в конструкторі При навантаженні ( коли багато спілкування тощо), при перевантаженні може різко піти в кімнату відпочивати, по типу вимикається, потрібно відпочити. Напади агресії , дратівливість виникли в 20 років, любе зауваження , викликає агресію. Хоча періодично мама згадує дратівливість, та агресивні вчинки було і раніше, з дитинства. Не обіймає, не любить коли його обіймають. Не розуміє для чого люди вітають один одного з днем народженням, з іншими святами тощо Не доглядає за собою , не ходить в душ. Немає сил. Тижнями може голову не мити. З оточуючими не спілкується, тільки сімʼя. Закінчив один курс інституту і кинув навчання.Постійно по квартирі складає речі в своєму порядку, порядок який він саме вважає В дитинстві також складав деякі особисті речі, при тому що мама клала їх на своє місце і приходила після роботи, всі речі було знову розкрадені по іншому! Не проявляє емоцій до батьків , відчуття що він не скучав, ніколи не каже що скучив тощо Зі всієї сімʼї говорить, що любить тільки тваринку , яка живе з ними. Розмови його виснажують. При тому що є апатія, але коли стосується розставляти речі в квартирі, він це робить. Переставляє речі як він хоче і вважає за потрібне і так постійно повторює. Не розумію чому повинен слухати Маму, не розуміє соціальних нормБули дві спроби суїциду Зверталися багато разів до психіатрів Встановили діагноз Розлад особистості Призначали нейролептки, антидепресанти і ніякого ефекту немає. Постійно вдома, ніякого соціального життя тощо. Не миється, рідко голиться. Який діагноз? Ваша тактика в лікуванні?
Задача від психіатра Скрипника Скарги:Пацієнтка скаржиться на нав’язливу звичку «жувати» нижню губу, порушення сну (більше 3 разів на тиждень), зниження настрою, енергії, апатію. На фоні прийому сертраліну (Золофт) відзначає покращення стану. При дозі 100 мг спостерігалась ейфорія, відчуття «все добре, все спокійно», зі зниженням мотивації. Після зниження дози до 25 мг стан суб’єктивно покращився.Анамнез захворювання:Стан значно погіршився близько 4 років тому під час вагітності. Додаткове загострення відзначає у 2022 році на фоні стресу, пов’язаного з війною та переживаннями за родичів, які перебували в Україні.Відзначається виражена сенсорна гіперчутливість: у кінотеатрі звуки викликають плаксивість, відчуття «мурашок»; підвищена чутливість до світла (уникає яскравого освітлення, використовує окуляри, затемнює приміщення). Використовує беруші та маску для зменшення стимуляції.Спостерігаються труднощі концентрації уваги: легко відволікається на сторонні звуки (наприклад, під час виконання тестів), важко читати, швидко втрачає фокус, відволікається під час розмови.Відзначає підвищену реакцію переляку (лякається, коли чоловік несподівано заходить у кімнату).Речі не губить, намагається підтримувати порядок (складає речі в одному місці), однак може запізнюватися. Характерна багатослівність, схильність до перескакування з теми на тему. Важко утримує увагу на тривалих активностях (не може довго дивитися телевізор, концерти, вистави).Анамнез життя:У дитинстві відзначались нав’язливі дії (повторювані ритуали), відчуття «кому» в горлі. У школі -поведінкові труднощі: конфлікти з вчителями, імпульсивні вчинки (випригувала з вікна), у зв’язку з чим була переведена до іншої школи. Успішність спочатку задовільна, згодом погіршилась. Відзначалась неорганізованість (безлад у портфелі, неакуратні зошити, труднощі з виконанням домашніх завдань).У підлітковому віці - емоційна нестабільність, виражене подразнення у відповідь на контроль з боку батьків.В анамнезі -психотравмуючі обставини: психологічне насильство з боку матері, нестабільна участь батька у житті (відсутність фінансової підтримки), що супроводжувалось тривогою щодо базових потреб.У 11 класі відзначались панічні атаки.Попереднє лікування:Влітку 2025 року оглянута психіатром, встановлено діагноз генералізованого тривожного розладу. Призначено сертралін: на дозі 100 мг нормалізувався сон, однак виникла ейфорія, надмірна розслабленість та зниження мотивації («все влаштовує, немає потреби напружуватися»). Після зниження дози до 25 мг стан покращився.Ваша думка? 💭
Задача від психіатра Скрипника ( реальні клінічні випадки) В 2006 році періодично курив маріхуани під час навчання в університеті. Навчався в університеті на 2 курсі, тобто було 19 років Перестав ходити на пари Звернувся до психіатра з тривогою , шлунок болів, руки боліли, зверталися до всіх лікарів , було «погано» , але як погано не міг пояснити. І направили до психіатра і госпіталізували Пролікували в стаціонарі, стан покращився. В 2015 році почав виказувати маячні ідеї відносини, переслідування до сестри тощо І зрозуміли що відчуває слухові галюцінаціі , чоловічий та жіночий «голос» в голові. І знову госпіталізація до псих лікарні. На фоні лікування стан дещо покращився, але «голоси» не зникли, постійно були в голові пацієнта. Постійно відчуває слухові галюцінаціі Імперативні голоси , які наказують; що робити, їсти чи не їсти, періодмчно не їсть по 7 діб, чоловічі, жіночі, дитячі, змішані голоси.Не працює. Не одружений. Немає друзів, більшість часу проводить вдома. Постійно відчуває втому і плюс «голоси» забороняють часто спілкуватися з людьми тощо , особливо з близькими. Часто негативістичний ( злий) до них. Який діагноз і яке лікування?