​​Події останніх кількох днів нагадують про важливий урок - найкращі санкції є ті, які ти можеш застосувати самотужки. За ніч маємо ураження ряду об'єктів, які в сьогоднішній ситуації більш, ніж важливі для росіян. - Новокуйбишевський НПЗ- Сизранський НПЗ - Нафтобаза в то Севастополі. А ще з ворожих джерел є інформація про перевалочну базу в Тихорецьку і порт Висоцьк. І це лише одна доба. Лише у квітні була ціла низка успішних ударів по нафтовій інфраструктурі рф. Я вже мовчу про удари по засобах ппо і близько 500 верифікованих уражень об'єктів та засобів ппо на ТОТ, які верифікували осінтери у цього році. Це чудово не лише тим, що воно долітає, а потім горить. І не тільки та не лише ниттям росіян у зв'язку із цим. За простим принципом докладання зусиль чудово, що системна робота, яка проводилася над розвитком спроможностей щодо ударів углиб рф, дає реальні результати. Цінність цих результатів множиться обставинами, які є сьогодні. Військові дії США проти Ірану, блокування одного з найважливіших маршрутів логістики нафти у світі та відповідний стрибок цін стали справжнім подарунком для росіян. І саме зараз нам потрібні спроможності для того, щоб не дозволити їм отримати повну вигоду від підвищення цін на нафту та послабленням санкцій американцями, які ще декілька днів тому наче не прожовжили паузу в обмеженнях на російську нафту, яку перевозять морем, а сьогодні все ж офіційно її продовжують. В цій ситуації власні "санкції" вигляді ударів по російській нафтовій промисловості - не питання бажання чи того скільки ми та інші країни будемо платити на АЗС, а питання виживання для нас. Чим далі більш неадекватним і непослідовним буде рудий дід, тим більше ми це відчуватимемо. Карта - це ілюстрація в контексті розповідей про те, що російська війна проти України - це "далекий конфлікт і не наша війна", а от Іран - це зовсім інша справа. Хоча все взаємопов'язане. п.с. Позначки в рф - це удари за квітень. Не всі.