в раю говорять суржиком | в кінці кінців, є лише одна проста істина, про яку говорив чи то Будда...

в кінці кінців, є лише одна проста істина, про яку говорив чи то Будда, чи то МС Петя:«саме головне залишаться людьми. і кричіть — я ЖИВИЙ, я СИЛЬНИЙ»до таких висновків я дійшла після того, як вперше провела цілий день у буддистському монастирі. як я туди потрапила? приблизно так само, як і тиждень тому потрапила на нудистський пляж. так, нудисти й будисти — це основний напрямок мого руху після початку роботи в ІТ. і якщо чесно, то я й сама не знаю, жартую я зараз чи ні.монастир знаходиться у серферському містечку Ericeira, у лісі. величезна територія, пахучі дерева, чистота, люди, які ходять босоніж та помаранчеві подушечки для медитацій.чи варто говорити, що можна приїхати сюди, щоб побути наодинці з собою? ще й серед людей, які усвідомлюють кордони твого особистого простору краще за тебе — і з радістю вчать їх помічати. чи варто говорити про книги, які можна взяти тут безкоштовно?чи варто говорити про абсолютно розуміючий і підтримуючий погляд від незнайомих людей тут? ніколи раніше я не була близькою до усіх цих духовних практик — не те, щоб я не відчувала потреби, я просто не усвідомлювала, що це насправді може мені дати.але одного дня випадкова людина (don’t forget, що випадковостей не існує) відкрила для мене цілий великий світ. який про мене і для мене.тому я вже подякувала за це і починаю збирати гроші на 4-денний ретрит у буддистському монастирі)))хтось може подумати, що я йобнулась, але як казав чи то Будда, чи то МС Петя:«кричіть — я ЖИВИЙ, я СИЛЬНИЙ»