Шекспір сказав... | Пані Ольга перекладає сучасну й класичну художню прозу, нон-фікшн, біо...

Пані Ольга перекладає сучасну й класичну художню прозу, нон-фікшн, біографічні та історико-культурні твори. Серед авторів, яких вона інтерпретувала українською, — Джон Ірвінг, Салман Рушді, Коли Тойбін, Едвард Сент-Обін, Еллен Марі Вайсманн, Ерік Ґрейтенс, Вірджинія Пострел, Баррі Меєр, Том Шиппі, Даніель Кельман, Крістофер Мур, Майкл Крайтон, Мідж Реймонд та інші. Ольга Тільна є незрячою людиною, однак вона активно працює одразу у кількох амплуа, викладаючи курс про спеціальну та інклюзивну освіту, створюючи власні прозові та поетичні твори, а також перекладаючи різножанрові тексти з англійської мови. У 2025 році її переклад роману "Правила будинку сидру" Джона Ірвінга подано на здобуття премії імені Максима Рильського (переможця або переможицю оголосять у січні 2026 року).Починала свою перекладацьку діяльність Ольга Тільна із творів Барда:Першими моїми «пробами пера» були спроби перекладу сонетів Шекспіра, що їх мусила вчити напам’ять, коли вчилася на українсько-англійському відділенні філфаку Педуніверситету. Мені нецікаво було просто завчати поетичні рядки, тож узялася до перекладу й так захопилася, що не зупиняюся й досі. Твори для перекладу обираю виключно на власний смак. Нам не вдалося знайти ці ранні спроби пані Ольги, однак у мережі доступний її переклад монологу Гамлета. Ділимося ним із вами:Питання в тому: бути чи не бути,Чи у думках шляхетніше страждати,Каміння й стріли долі навісноїВ собі тримати, чи, піднявши руки,Спинити море труднощів. ЗаснутиІ сном мерців сказати: ми скінчилиБоління серця і мирські турботи,Що їх спадкує тіло. Це – потребаЗдійснити бажане – померти, ні, заснути.Заснути і, можливо, бачить сни.Але ж які вони по смерті будуть,Коли, струсивши пил земний з чобіт,Одержимо жаданий відпочинок?Що створює трагедію з життя,Хто стерпить штурхани і кпини часу,І панську кривду, і героя зверхність,І муки ненависного кохання,Зневагу прав, законів уникання,Презирство клерків, глузування черні,Коли спокою можна досягнути,Зблиснувши лезом? Хто терпіти будеТягар свого солоного життя,Коли б не страх, а що там після смерті?Країна невідома – та межа,Із-за якої вороття немає.Це змушує терпіти біди наші,Замість летіти до незнаних меж.Тож з нас сумління робить боягузів,А справжній колір вироку такий,Що хворобливість – млявих дум відбиток,А вчинки – вияв миті нетривкої.І значить все на світі – лиш омана,Що губить назву дії… Ти тепер,Офеліє, квіт ніжний, німфо, знаю,Мене в своїх молитвах пам’ятаєш.Цей текст неодноразово обирали учні для вивчення напам'ять. Можете ознайомитися з їх версіями тут (варіант 1, варіант 2, варіант 3).Інтерв'ю із пані Ольгою можна прочитати за цим посилання#шекспірперекладачі