🕊️ Важко усвідомити, скільки разів громада збиралася у Покровському храмі, щоб провести в останню земну дорогу наших воїнів, наших земляків.Сьогодні сміляни попрощалися ще з одним Героєм — солдатом 🇺🇦 ЛЯШЕНКОМ Олександром Володимировичем, який понад півтора року вважався зниклим безвісти.Олександр Ляшенко народився 24 листопада 1976 року на Херсонщині. Згодом родина переїхала до міста Сміла, до батьків батька. Олександру був лише рік, коли померла його мама Наталя, і з того часу він залишився на руках у батька.Закінчив КЗ «Смілянський НВК “ДНЗ — ЗОШ І–ІІ ступенів № 13”». Професійну освіту здобув у ПТУ. Одружився, створив сім’ю. У 1996 році в нього народилася донька Вероніка. На жаль, молода родина з часом розпалася, але зв’язок із донькою та родиною колишньої дружини залишився. Він ніколи не відчував себе самотнім, маючи з ними взаєморозуміння.Доля та життя Олександра були непростими, але він залишався веселим і безкорисливим чоловіком, який завжди мріяв про краще майбутнє.У 2024 році Олександра призвали на військову службу до лав Збройних Сил України. Після навчання він проходив службу на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини Збройних Сил України.1 вересня 2024 року, близько 10:00, на Покровському напрямку, під час виконання бойового завдання, Олександр трагічно загинув унаслідок артилерійського обстрілу окупантів. Лише тепер його тіло змогли повернути на Батьківщину.Поки Олександр вважався зниклим безвісти, у нього народилася чудова онучка, яку назвали на честь дідуся — Героя Олександра.Він був чудовим батьком, чоловіком і мужнім сином України. Усі, хто знав Олександра, запам’ятають його добрим, відповідальним, товариським, із прекрасним почуттям гумору.Щирі співчуття доньці та онучці. Сил вам пережити цю непоправну втрату.Олександр назавжди увійде в історію нашого міста і країни як воїн, як Герой. Ми вдячні йому за захист і за те, що він зробив для кожного з нас.🕯Вічна шана та слава Герою!Поховали Олександра Ляшенка на Алеї Слави Загреблянського кладовища.
🕊 Остання дорога нашого Захисника після довгих місяців невідомості...На щиті додому повернувся наш земляк, справжній патріот, 28-річний солдат 🇺🇦 ВИСОЧАНСЬКИЙ Денис Володимирович.Денис Височанський народився 4 вересня 1996 року в місті Сміла. Перші роки його життя минули у селі Плескачівка. Це були роки простого сільського дитинства, щирості, тепла й родинного затишку. Він був єдиною дитиною у батьків, їхньою найбільшою радістю і гордістю.З дитинства Денис був допитливим, енергійним і щирим хлопцем. Особливо його захоплювала техніка — автомобілі та мотоцикли. Він міг годинами розглядати механізми, цікавитися, як усе працює, і мріяв одного дня придбати власний автомобіль.У 14-річному віці Денис разом із родиною переїхав до міста Сміла. Навчався та закінчив загальноосвітню школу №6. У школі його пам’ятають як відкритого, доброзичливого й щирого учня, який легко знаходив спільну мову з людьми, цінував дружбу та завжди був готовий прийти на допомогу.У мирному житті Денис не мав постійного місця роботи, однак був людиною із “золотими руками”. Вмів робити майже все, брався за будь-яку роботу. Його знали як людину, на яку можна покластися. Денис завжди був на позитиві, умів пожартувати навіть у складні моменти та підтримати в будь-якій ситуації. Саме за це його особливо цінували близькі та друзі.Найбільшою цінністю для Дениса була його родина. Він був батьком чотирьох дітей: сина Артема від першого шлюбу, а також Вероніки, Лізи та Яна від другого шлюбу. Денис щиро любив своїх дітей, дбав про них і намагався бути для них опорою та прикладом.🪖 29 серпня 2024 року Дениса було призвано на військову службу. Він служив на посаді стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини Збройних Сил України. Мужньо виконував свій обов’язок, залишаючись вірним військовій присязі та своїй країні.15 жовтня 2024 року Денис вийшов на своє чергове бойове завдання. 17 жовтня 2024 року внаслідок штурмових дій противника у Волноваському районі Донецької області, Денис загинув, віддавши своє життя за Україну, за мир і майбутнє своєї родини та кожного з нас. Його тіло було повернуте в Україну у серпні 2025 року. Після тривалого очікування, 20 квітня 2026 року збіг ДНК було офіційно підтверджено.На жаль, батько Дениса не дочекався повернення свого сина, він пішов із життя лише місяць тому. Ця втрата стала ще одним тяжким ударом для родини.Денис назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і всіх, хто його знав, як добрий, щирий, життєрадісний і сильний духом чоловік, який умів підтримати, подарувати посмішку та залишив після себе світлу пам’ять.🕯 Вічна пам’ять Герою🇺🇦Поховали Дениса Височанського на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
СБУ викрила студента, який на замовлення фсб коригував атаки рф по ЧеркащиніКонтррозвідка Служби безпеки викрила у Черкаській області ще одного агента фсб. Зловмисник наводив ракетно-дронові атаки рашистів по енергетичній інфраструктурі центрального регіону України.За матеріалами справи, коригуванням повітряних ударів займався завербований ворогом місцевий студент. До уваги російських спецслужбістів він потрапив, коли шукав «легкі заробітки» у Телеграм-каналах.В обмін на обіцянки «швидких підробітків» фігурант погодився відстежувати для фсб локацію одного з ключових енергооб’єктів.Для цього зловмисник встановив місце розташування об'єкта критичної інфраструктури та під виглядом прогулянки фотографував територію.Далі він накопичував розвіддані на власному смартфоні, щоб підготувати узагальнений «звіт» для куратора від російської спецслужби.Співробітники СБУ викрили фігуранта на початковому етапі його розвіддіяльності і затримали у студентському гуртожитку, де він готував агентурну «доповідь» до рф.Під час обшуків у затриманого вилучено комп’ютер та смартфон із доказами його співпраці з фсб.Слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Черкаській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.Служба безпеки України закликає громадян бути пильними. Якщо до Вас звертаються із сумнівними пропозиціями, Ви побачили підозрілі предмети та осіб або ж отримали інформацію про діяльність російських спецслужб, сторінки в Інтернеті та соцмережах, які вони використовують для вербування, повідомляйте про це СБУ:Чат-бот «Спали» ФСБшника» – t.me/spaly_fsb_botТел.: 15-16 Email:
[email protected]
🕊 Війна забирає найкращих — тих, хто став стіною проти темряви...Сьогодні наша громада попрощалася, віддала шану та провела останньою земною дорогою воїна, патріота, солдата 🇺🇦 СЕМАГІНА Максима Михайловича.Семагін Максим народився в місті Сміла 24 липня 1991 року. Навчався у Костянтинівській загальноосвітній школі I–III ступенів. Серед однолітків вирізнявся сумлінністю, доброзичливістю та повагою до вчителів. Після закінчення 11 класів вступив до технікуму харчових технологій на спеціальність «програмування», закінчив його у 2010 році. У мирному житті любив красу природи, особливе задоволення йому приносила риболовля — у ній він знаходив спокій і натхнення. Мав багато друзів і знайомих. Був люблячим сином, чоловіком і батьком.🪖На військову службу був призваний 21 березня 2022 року. За час служби відповідально виконував бойові завдання у складі 118 бригади ТрО, 158 батальйону. З 6 жовтня 2024 року солдат Семагін Максим Михайлович приступив до виконання завдань навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини ЗСУ. Воював на Бахмутському напрямку, потім — на Курщині.За час проходження служби в роті показував себе з позитивного боку як дисциплінований та старанний військовослужбовець. До доручень ставився відповідально, виконував їх якісно та своєчасно. Постійно працював над підвищенням професійного рівня. Сумлінно виконував свої службові обов’язки. Мав добрі комунікативні навички, за складом характеру був урівноважений, ввічливий, принциповий та спокійний.17 жовтня 2024 року в одному з населених пунктів Суджанського району Курської області рф із Максимом Семагіним було втрачено зв’язок. Рідні довго вірили і чекали. Але, на жаль, надію змінила страшна звістка: ДНК-експертиза підтвердила його загибель.У Максима залишилися люблячі батьки, дружина і донька. Висловлюю щирі співчуття їм та всім, хто знав, любив і чекав Максима.Вічна пам’ять, честь і слава Герою🇺🇦!🕯Свій останній спочинок Максим Семагін знайшов на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
Стан справ у Смілі на 23.04.2026 р📍Опалювальний сезон у Смілі завершено повністю, включно з медичними закладами. Уже працюємо над підготовкою до наступної зими📍Зараз тривають тендери на будівництво двох модульних котелень. Також Сміла увійшла до державної програми «План стійкості». Очікуємо дві когенераційні установки від європейських партнерів. Це дасть можливість частково забезпечувати комунальні заклади і підприємства власною електроенергією📍Ситуація з водопостачанням і водовідведенням стабільна. Вода подається цілодобово, аварійні ситуації усуваються оперативно. Є питання вартості електроенергії для підприємства, вона значно вища за ту, що закладена в тарифі📍Місто готується до поминальних днів. Додаткові рейси на кладовище Загребля 8 і 9 травня будемо узгоджувати з перевізниками, як це відбувається щороку. Прошу мешканців заздалегідь привести до ладу місця поховань рідних📍СКП «Комунальник» продовжує аварійно-ямковий ремонт доріг. У першу чергу це дороги державного значення, далі основні вулиці міста і потім інші📍Після зими і різкої відлиги на вулиці Захисників України з’явилися окремі недоліки. Вони гарантійні, підрядник їх усуне за власний кошт📍Звертаю увагу, що за кошти міського бюджету ремонтуються дороги лише в межах Сміли. Інші населені пункти належать до своїх територіальних громад📍Якщо вулиця потребує підсипки, профілювання або грейдерування, звертайтеся до управління ЖКГ на Севастопольській, 58📍Абонентська плата СКП «Комунальник» включає витрати на друк платіжок, їх доставку, матеріали і заробітну плату працівників абонентського відділу відповідно до чинного законодавства📍Зовнішнє освітлення в місті працює до 23 години. Наносити розмітку на дорогах із пошкодженим покриттям зараз недоцільно📍Основна частина бюджету спрямовується на підтримку ЗСУ, тому можливості для капітальних ремонтів обмежені. Працюємо в межах наявного ресурсу📍У літній період, як і щороку, в місті проводитиметься відлов і стерилізація безпритульних тварин. Це єдиний законний інструмент впливу на їхню чисельність, який має орган місцевого самоврядування
🕊 Сміла вкотре у глибокій скорботі за полеглим воїном, учасником АТО, який у перший рік повномасштабної війни знову став на захист держави. Громада попрощалася із старшим солдатом 🇺🇦 Вадимом Юрійовичем МОРОЗОМ.Народився Вадим 21 вересня 1992 року в місті Сміла. Ріс веселим, кмітливим, розумним і дотепним хлопчиком. У 1998 році пішов навчатися до ЗОШ І–ІІІ ступенів № 11. Завжди радів своїм успіхам. Був старанним, дисциплінованим, допитливим і працелюбним. Із захопленням розповідав друзям про походи козаків, цікавився історією рідного краю. Із великим інтересом відвідував гурток краєзнавства. Для Вадима зразком були його батьки, на яких він завжди рівнявся. У старших класах почав займатися важкою атлетикою, мав високі результати на змаганнях.У 2007 році Вадим став успішним випускником 9 класу. Потім вступив до Смілянського технікуму харчових технологій, який закінчив у 2011 році за спеціальністю «Організація виробництва». Продовжив займатися важкою атлетикою. Був учасником та призером міських, обласних змагань і юнацького чемпіонату України. Вадим мав багато друзів. Дуже любив справедливість, не терпів зради й лицемірства.Навесні 2011 року був призваний до лав української армії. Військову службу проходив у місті Новоград-Волинському в інженерних військах. Після закінчення строкової служби розпочав трудову діяльність. Ворожі дії рф призвели до того, що 29 квітня 2014 року Вадим був мобілізований до Збройних Сил України для захисту Батьківщини від агресора. Йому завжди було притаманне почуття патріотизму, поваги до власної країни та народу. Після року служби в АТО був демобілізований. Важко усвідомити, що вже у свої 22 роки він пройшов бойові дії. Повернувся живим, вистоявши, зокрема, найнебезпечніші останні сім місяців служби — за 30 кілометрів від Волновахи.🇺🇦 За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни указом Президента України від 26 лютого 2015 року був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Невдовзі Вадим одружився. Народилася донечка, почав працювати комірником. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, знову пішов добровольцем на війну. 🪖 Служив старшим сапером-оператором інженерно-саперного відділення 2 батальйону територіальної оборони військової частини ЗСУ.16 квітня 2026 року він загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини у Конотопському районі Сумської області. Назавжди 33...Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого — батькам, дружині, донечці, сестрі та всім, хто знав і любив нашого воїна. Його загибель — це ще одне нагадування нам, якою дорогою ціною даються свобода і незалежність нашої держави.🕯 Вічна пам’ять і шана Вадиму Морозу!🇺🇦 Дякуємо воїнові за захист і за спокій у нашому місті. Спочивай з миром, Герою!Поховали Вадима Мороза на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
Задля збереження історії Захисників України та жителів громади, Смілянська міська рада підписала меморандум про співпрацю з ТОВ «АДРЕС ФОРЕВЕР» у межах проєкту увічнення пам’яті жителів Смілянської громади.Ця ініціатива відкриває можливість для родин загиблих військових і цивільних безоплатно створювати пам’ятні сторінки про своїх близьких. Це простір, де зберігаються історії життя, спогади та важливі події. Сторінки доступні у відкритому або приватному форматі.На платформі можна 👇▫️ розмістити некролог▫️ заповнити біографію▫️ створити фотогалерею▫️ додати пам’ятні події та спогади▫️ позначити місце поховання на карті з GPS-координатами Вдячний пані Вікторії Шафар за небайдужість і ініціативу 🙏 Саме завдяки таким рішенням з’являються можливості для збереження пам’яті та підтримки родин.Для жителів Смілянської територіальної громади користування платформою є БЕЗОПЛАТНИМ Створити пам’ятну сторінку можуть усі охочі, щоб зберегти історії рідних і знайомих для наступних поколіньДолучитися до проєкту можна за посиланням 🔗https://address-forever.com/ua/about
🕊 У Покровському храмі наша громада вкотре зібралася для скорботної місії — віддати шану та помолитися за полеглого воїна, старшого солдата 🇺🇦 Коваленка Валерія Миколайовича.Валерій Коваленко народився 9 березня 1974 року в місті Сміла. Закінчив НВК «Загальноосвітня школа І ступеня — гімназія ім. В. Т. Сенатора».З юних років активно займався спортом: футболом, боксом, хокеєм. Після школи був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Міністерстві оборони України в місті Київ.У мирному житті захоплювався риболовлею, брав участь у міжнародних змаганнях. Був надзвичайно життєрадісною, щирою та світлою людиною, яка завжди приходила на допомогу, підтримувала словом і ділом. Жив улюбленою справою, і саме це робило його по-справжньому щасливим.У перші дні повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. 🪖Служив водієм-сапером 2-го інженерно-саперного відділення 1-го інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини Збройних Сил України.Свій останній бій Валерій Коваленко прийняв 5 квітня 2026 року на околицях одного з населених пунктів Гуляйпільського району Запорізької області. Йому назавжди 52…Щирі співчуття мамі, сину, рідним і близьким, усім, хто знав і пам’ятатиме Валерія.Світла пам’ять і вічна слава Герою🇺🇦!🕯Поховали Захисника на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
Сьогодні ми з нашими громадами. Зустріч Конгресу місцевих та регіональних влад – були наші урядовці, парламентарі брали участь. Також тут, на Закарпатті, була зустріч із нашою українською угорською громадою. Важливо, що є увага й повага для всіх спільнот в Україні. Передусім я подякував кожній громаді, яка була цією зимою активною та була ефективною. Ми пройшли цю зиму завдяки всім нашим людям, які працюють на нашу державу, на свою громаду, які фахові в енергокомпаніях та в комунальних службах. Я хочу подякувати всім вам. Добре спрацював бізнес – постачання, логістика. Реально це наш спільний державний успіх, що плани Росії на зиму були зірвані. Зараз ми вже почали готуватись на наступну зиму. Треба не втрачати час. Хоч складно забезпечити всі потреби через блокування європейських коштів для України – тих коштів, які мали піти і на відновлення, і на новий захист на зиму, і на розбудову альтернативних мереж і генерації. Зараз ідемо на внутрішньому ресурсі, але ми працюємо з партнерами, щоб розблокувати цей ключовий пакет підтримки. Важливо, щоб наші громади теж були активними, говорили партнерам на своєму рівні – громадам-партнерам, – чому блокувати підтримку для нас – для України – це суто робота на Росію.
🕊 Світла пам’ять Герою — 🇺🇦 Пономаренку Іллі ВікторовичуЗ невимовним болем у серці Смілянська громада попрощалася зі своїм захисником. Довгий час рідні жили надією, чекали звістки, вірили у диво… Та, на жаль, підтвердилася найстрашніша звістка — 23 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині сержант Ілля Вікторович Пономаренко загинув.Ілля народився 15 серпня 1988 року в місті Сміла. Закінчив НВК «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №3 — колегіум». Після навчання в Черкаському інституті пожежної безпеки тривалий час працював у ДСНС на Чорнобильській АЕС, мав звання капітана служби цивільного захисту.З травня 2017 року став на захист України в лавах Збройних Сил України. Був учасником АТО. Його життєвий шлях — приклад відданості, мужності та служіння державі.🇺🇦 За особисту мужність, самовідданість та професіоналізм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України на Донбасі, нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».З перших днів російської агресії продовжив оборону країни. Проходив службу у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». На фронті Ілля обіймав посаду командира відділення артилерійського взводу артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини ЗСУ.🇺🇦 За бездоганне виконання обов’язків, високі показники бойової підготовки, дисциплінованість, самовідданість та професіоналізм, виявлені під час служби, був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».Впродовж восьми років він залишався надійною опорою для побратимів, сумлінно та професійно виконуючи бойові завдання.У повсякденному житті Ілля був щирою, доброю та життєрадісною людиною. Любив риболовлю, активний відпочинок, прогулянки на велосипеді із синами. Він мріяв про мирне життя поруч із родиною, заради якого й боронив Україну до останнього подиху.У глибокій скорботі залишилися дружина, двоє синів, батьки, сестра, рідні та побратими.«Ми пам’ятатимемо твої добрі очі та твою незламну віру. Ти так хотів спокою, і тепер ти знайшов його у вічності. Дякуємо тобі за все, наш дорогий Герою» - написала дружина Анна.🕯Вічна пам’ять сержанту Іллі Пономаренку. Назавжди в строю. Слава Герою!Поховали полеглого воїна на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
TGLIST.COM.UA
