Була доповідь нашої розвідки: отримали дані в тому числі від американських та європейських партнерів про підготовку росіянами удару із застосуванням «орєшніка». Перевіряємо цю інформацію. Бачимо ознаки підготовки комбінованого удару по території України, зокрема по Києву, із застосуванням різного озброєння. Вказане озброєння середньої дальності може бути в такому ударі. Важливо свідомо реагувати на сигнали повітряної тривоги, починаючи із сьогоднішнього вечора. Російське божевілля дійсно безмежне, тож, будь ласка, бережіть життя – користуйтесь укриттями. Друге: звертаємо увагу партнерів як у Сполучених Штатах, так і у Європі, що застосування такої зброї та затягування такої війни є глобальним прикладом також і для інших потенційних агресорів. Якщо Росії дозволено знищувати життя в таких масштабах, то жодна угода не утримає від агресії й ударів інші подібні режими, що засновані на ненависті. Розраховуємо на реакцію світу і що реакція буде не постфактум, а превентивною – треба тиснути на Москву, щоб вони не розширювали війну. Третє: ми готуємо ППО настільки, наскільки це можливо, і будемо відповідати цілком справедливо на кожен російський удар. Ми дали дозвіл на парад, але дозволу на божевілля у Росії немає. Цю війну треба завершувати – мир потрібен, а не якісь там ракети для задоволення хворих амбіцій однієї особи. Дякую всім, хто допомагає берегти життя! Ще раз: будь ласка, бережіть себе й користуйтеся сьогодні укриттями.
Оновлене терапевтичне відділення — ще один важливий крок для Смілянської міської лікарні.Оглянув результати ремонту у відділенні на Героїв Холодноярців. Тут повністю оновили палати, встановили нові ліжка та меблі, облаштували душові й санітарні кімнати, створили безбар’єрний простір для пацієнтів та медичного персоналу.Сьогодні терапевтичне відділення працює в одному корпусі та має 36 ліжок. Саме сюди перейшов увесь колектив відділення із Софіївської. Жоден працівник не втратив роботу — навпаки, медики отримали значно кращі умови праці.Важливо, що терапевтичне відділення є першим етапом надання допомоги. Після обстежень та встановлення діагнозу пацієнти за потреби направляються до профільних спеціалізованих відділень для подальшого лікування.Ремонт та облаштування відділення виконали коштом міського бюджету. І я вдячний усім, хто долучився до цієї роботи.Те, яким було відділення раніше, і яким воно є сьогодні — це справді велика різниця. І ми продовжуємо працювати над тим, щоб медицина у Смілі ставала сучаснішою та комфортнішою для людей.
Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо памʼять усіх жертв одного з найбільш жорстоких злочинів радянської влади – депортації кримськотатарського народу. Депортації, яка стала актом очевидного геноциду проти кримськотатарського народу. 1944 рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ – коли і малих, і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край. Значна частина народу загинула в дорозі, багато хто не витримав у місцях вигнання – щонайменше третина, і це може бути дуже стриманою оцінкою.Ми памʼятаємо про них. Ми не забули і не пробачили те, що сталося. Жоден народ не заслуговує на подібне. І тим більше Росія не зупинилась на тому, що вже зробила, і почала нову війну проти України саме з Криму. І знов намагається позбавити дому кримськотатарський народ і всіх нас, всіх українців. Ми захищаємось від цього і, поки будемо разом і допомагатимемо одне одному, точно захистимось.Вічна памʼять усім жертвам депортації 1944 року. Вічна слава тим, хто бореться за життя і захищає Україну.
На Черкащині триває ліквідація наслідків російських атак, що були напередодні.Передовсім про травмованих. У лікарнях нині залишаються четверо людей: троє – у стані середньої тяжкості, один – легкий. Їм надають усю необхідну допомогу.📍Черкаський район. У Смілянській громаді працює штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Через голів квартальних комітетів приймають заяви від потерпілих. Мобільні робочі групи все обстежують.На вечір четверга вже заактовано пошкодження 24 житлових будинків, дитячого садка та закладу позашкілля. Сформовані ремонтно-будівельні бригади. Матеріалами для першочергових робіт посильно допомагає обласний Червоний Хрест.У Балаклеївській громаді працюють за таким же алгоритмом. Там уже обстежили 8 домоволодінь. Переважно йдеться про вибиті вікна.📍Уманський район. На щастя, тут наслідки не такі масштабні. У Монастирищенській громаді уламками та вибуховою хвилею пошкоджено житловий будинок, а також дві господарські споруди. В Уманській громаді теж постраждало домоволодіння. Першочергові роботи вже виконані.Дякую всім за злагоджену роботу!Хто поруч і допомагає.Разом – сильніші🇺🇦t.me/cherkaskaODA
🕊На жаль, ряди нашого небесного легіону нескінченно поповнюються... Сьогодні наша громада попрощалась з смілянином, молодшим сержантом 🇺🇦 ДОРОШЕНКОМ Віталієм Володимировичем. Йому було лише 30... Віталій народився 9 листопада 1995 року в місті Сміла. Навчався у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7. Кваліфікацію електромеханіка та спеціальність "Монтаж обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва" здобув в 2017 році у Смілянському коледжі харчових технологій НУХТ. Був знавцем своєї справи - "майстром на всі руки". Захоплювався автомобілями. У мирному житті займався ремонтами, особливо електрикою та сантехнікою. Був призваний до лав Збройних Сил України. 🪖Служив водієм 1 мінометного взводу мінометної батареї 4 БО військової частини ЗСУ. Наш захисник був сміливим воїном, швидко опановував військову справу. Біль втрати складно заспокоїти, коли ми втрачаємо справжніх, життєрадісних, цілеспрямованих та щирих. Саме таким був наш земляк, Віталій Дорошенко, який загинув у боротьбі за незалежну Україну. Свій останній бій він прийняв 3 травня 2026 року у Краматорському районі Донецької області. Завжди усміхнений, допомагав рідним, близьким і друзям. Був надійною опорою і чудовим сином для батьків, люблячим і добрим батьком для сина і донечки та гарним чоловіком. Він понад усе любив Україну і свою сім’ю. Саме таким у серцях рідних він залишиться назавжди, саме таким запам’ятаємо його усі ми. 🇺🇦Спасибі тобі, воїне, що ти зробив для нас, для країни. Пам’ятатимемо тебе завжди. 🕯Вічна пам'ять, слава і доземний уклін Герою🇺🇦! Поховали Віталія Дорошенка на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
🕊 Довга дорога ще одного воїна додому… Йому навіки залишиться 31…Рік і сім місяців рідні нашого земляка, солдата 🇺🇦ТУРКОВА Ігоря Геннадійовича, чекали на його повернення. Надія, що він живий, не згасала ні на мить. Із 23 вересня 2024 року Ігор вважався зниклим безвісти. Та, на жаль, надійшла страшна звістка: тіло захисника ідентифікували.Наш смілянин, вірний військовій присязі, мужньо виконавши свій обов’язок, загинув під час ведення бойових дій у Покровському районі Донецької області.Сьогодні наша громада провела захисника в останню земну дорогу…Ігор Геннадійович Турков народився 28 січня 1993 року в селі Ташлик Черкаського району. Закінчив школу-інтернат у місті Канів. У 2013 році здобув професійну освіту в ПТУ №14 м. Нова Каховка Херсонської області за спеціальністю тракторист.У мирному житті працював вантажником у ТОВ «Агро-Рось».🪖У червні 2024 року Ігоря призвали для захисту України. Він проходив службу у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського на посаді стрільця мотопіхотного спеціалізованого відділення мотопіхотного спеціалізованого взводу мотопіхотної спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини Збройних Сил України.Його шлях воїна був недовгим, але справжнім. Ігор не шукав гучних слів, він став до строю тоді, коли країна потребувала захисту і віддав за Україну найдорожче — своє життя.Світлий, добрий, щирий, самовідданий — саме таким він назавжди залишиться у пам’яті рідних, близьких, побратимів і всіх, хто знав його.Пам’ять про Героїв ми маємо берегти, бо за нашим сьогоденням і майбутнім стоять такі люди — прості, сильні, віддані, незламні.Ігор Турков загинув за Україну, за кожного з нас...Світла пам’ять Герою🇺🇦. Щирі співчуття дружині, рідним, близьким і всім, хто втратив дорогу людину…🕯 Поховали воїна на Алеї Слави Загреблянського кладовища.
🕊 Дорога додому довжиною у понад двадцять місяців…Саме стільки часу знадобилося, щоб наш земляк, солдат 🇺🇦Сергій Сергійович ШАРПІНСЬКИЙ, повернувся до рідної Сміли. Він повернувся «на щиті», як Герой, який мужньо виконав свій обов’язок перед родиною, громадою та Україною.Сергій Шарпінський народився 5 лютого 1986 року в місті Сміла. У 2001 році закінчив Смілянську загальноосвітню школу № 7 та здобув базову загальну середню освіту. У 2004 році вступив у ПТУ № 5 (нині ДНЗ «Смілянський ЦППРК») та здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів, токаря.Сергій встиг спробувати й «заробітчанського хліба» у Чехії. Повернувшись додому, працевлаштувався токарем 2-го розряду механічного цеху локомотивного депо станції ім. Т. Г. Шевченка. Завдяки сумлінній праці, відповідальному ставленню до обов’язків та гарним виробничим показникам згодом був переведений на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу цеху поточного ремонту тепловозів ПР-3.З 2012 року працював на Смілянському цукровому заводі в ТЕЦ, однак доля знову повернула його на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу в Шевченківську вагонну дільницю. У 2018 році Сергій був прийнятий на стажування, а згодом переведений на посаду монтера колії 3-го розряду.Він був різнобічною людиною, любив освоювати нові навички, захоплювався риболовлею, автомобілями та технікою. Сергія пам’ятають щирим, добрим, комунікабельним чоловіком, який не проходив повз чужу біду та допомагав людям похилого віку.🪖У 2024 році Сергія мобілізували до лав Збройних Сил України. Він захищав нашу державу на Покровському напрямку фронту. На жаль, 29 серпня 2024 року зв’язок із воїном було втрачено. Родина дізналася, що Сергій зник безвісти. Почалися довгі місяці болісного очікування, надії та невідомості.Та, на жаль, ДНК-експертиза дала остаточну і невтішну відповідь: під час виконання бойового завдання на Донеччині Сергій Шарпінський загинув.🙏Висловлюю щирі співчуття батькам, брату, всім рідним, близьким, друзям і побратимам захисника.Низький уклін, шана і вдячність воїну за мужність, відданість та захист України.Світла пам’ять і вічна слава Герою! 🇺🇦🕯Сергія Шарпінського поховали на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
Сьогодні День пам’яті та перемоги над нацизмом. День, коли вся Європа відзначає завершення найстрашнішої війни ХХ століття – війни, після якої мав би бути тільки справжній мир. Саме так тоді мріялось, коли гармати Другої світової почали замовкати.Та війна перетворила нашу землю на поле жорстоких битв, знущань на окупованій території, масового знищення людей і життя. Втрати українського народу одні з найбільших у Другій світовій. І внесок українців у поразку нацистів теж один з найбільших. Мільйони українців у складі різних армій держав Антигітлерівської коаліції боролися проти нацизму. Мільйони українців були серед переможців, зробивши все можливе, щоб тотальне зло програло.На жаль, через 81 рік ми знову змушені зупиняти зло – теж тотальне, яке не приносить нічого, крім руїн та знущань, і яке засноване на аналогічній ідеології ненависті. Оновлена версія нацизму, що має маркування: «сделано в России».Здолати таку російську агресію сьогодні може і має об’єднаний вільний світ. І я вдячний усім, хто допомагає нам захищати життя. Вдячний усім, хто не дає цьому російському режиму диктувати світові, що буде далі. Захист життя людей та свободи народів від Путіна – це абсолютно достойне вшанування памʼяті тих, хто не дозволив Гітлеру підкорити Європу і світ.Вічна вдячність усім, хто бився проти нацизму та звільнив людей. Світла памʼять усім невинним жертвам Другої світової війни. Слава кожному захиснику життя! Слава Україні!
Стан справ у Смілі на 07.05.2026 р.📍Водопостачання та водовідведення у Смілі забезпечуються цілодобово. Пориви мереж працівники КП «ВодГео» усувають оперативно.📍Поминальний день на кладовищі «Загребля» за рекомендацією Духовної ради Сміли відбудеться 8 травня.📍СКП «Комунальник» готує кладовище до поминальних днів. Також підприємство виконує аварійно-ямковий ремонт дороги, що веде до кладовища.📍Аварійно-ямковий ремонт доріг у Смілі триває поступово та охопить усю громаду. Через нестачу працівників темпи робіт нижчі, тому СКП «Комунальник» запрошує на роботу нових співробітників різних спеціальностей.📍Утримання кладовища у селі Сунки не належить до повноважень Смілянської територіальної громади та її комунальних підприємств.📍Усунення аварійної ямковості доріг проводиться лише в межах Смілянської територіальної громади. Дороги інших громад перебувають у відповідальності їхнього керівництва.📍Парк у мікрорайоні РПЗ також прибиратимуть. Через кадровий дефіцит у СКП «Комунальник» роботи виконують поетапно.📍У Смілі є резервний фонд для співфінансування грантових проєктів. Мешканці можуть подавати свої ідеї на Громадський бюджет. Якщо проєкт відповідатиме інтересам громади та стратегії розвитку міста, він може отримати фінансування.📍Графік руху автобусів на поминальні дні вже опублікований на сторінці вище ☝🏻. Він охоплює 8 та 9 травня. Посадка і висадка пасажирів здійснюватиметься з центру міста до кладовища «Загребля».
🕊 Ще один довгий і болісний шлях воїна додому…З 25 серпня 2025 року солдат Національної гвардії України 🇺🇦 ЖВАВИЙ Владислав Сергійович вважався зниклим безвісти. Місяці очікування стали для рідних важким випробуванням болем, тривогою, молитвами, життям між надією й страхом. На жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна.Сьогодні у Покровському храмі сміляни попрощалися з Героєм, подякували йому за мужність, відвагу та захист України.Владислав Жвавий народився 7 лютого 2001 року. Навчався у Смілянській загальноосвітній школі №1. Після 9 класу вступив до ПТУ №5 (нині ДНЗ «Смілянський ЦППРК»), де здобув професію кухаря-кондитера. Був надзвичайно позитивною та доброзичливою людиною, завжди готовою підтримувати інших. Він дуже любив мотоцикли та мріяв купити власний автомобіль.У 2020 році Владислав пішов на строкову службу, згодом підписав контракт. Коли країна опинилася у вогні війни, серце підказало йому єдиний шлях — шлях воїна. Для нього служіння Україні було не просто обов’язком, а покликом серця.🪖Владислав Жвавий проходив службу на посаді гранатометника 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 10-ї роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НГУ. Побратими та командування цінували його за чесність, відвагу і самовідданість. Світлий, добрий, щирий хлопець, у якого попереду мало бути ціле життя…Під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, солдат Владислав Жвавий загинув у Покровському районі Донецької області.Він не встиг здійснити всі мрії, не дочекався мирного ранку… Він мав жити, мріяти, будувати майбутнє, ростити своїх дітей. Але назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав і любив.🕯Висловлюємо щирі співчуття матері, брату, двоюрідним братам і сестрі, тітці, дядькові, бабусі, усім рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого захисника.Спочивай з миром, Герою 🇺🇦 Ти назавжди залишишся у наших серцях, в історії Сміли та всієї України.Хочеться, щоб кожен українець пам’ятав, якою ціною виборюється наша свобода, а майбутні покоління знали і не забували: наша земля вистояла завдяки таким, як Владислав.🕯 Поховали Владислава Жвавого на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
TGLIST.COM.UA
