Є у мене декілька улюблених ютуберів, які нечасто випускають відео. Розмовний формат, без монтажу і пафосу. Погляди на життя, успіх, мрії, момент тут і зараз. Люди успішні, але з розряду тих, кого гроші не спаскудили. Заходжу в коментарі і щоразу бачу щось на кшталт: «Ситий голодного навчає!!». Нещодавно вразив коментар, який зібрав чимало лайків: «Мені 45, живу в маленькому містечку, працюю на заводі, де заробляю 500$. Я б теж хотів подорожувати, на сноуборді кататись, на серфі хвилі порозрізати, але як з такими умовами це зробити? Та ніяк, сам розумію». Якщо бути чесним, то для даного чоловіка шансів справді немає. «Не важливо, у що ви вірите - ви праві». Під його коментарем були прихильники і противники. Кожен аргументував у свою сторону: одні шукали причини, інші способи.Не знаю, мабуть, існують справді безвихідні ситуації, але якщо тобі 45 і ти не можеш організуватись, щоб поїхати катати на сноуборді, то справи явно не в складних життєвих обставинах.Подібні коментарі пишуться, щоб знайти прихильників і разом, у посиленій формі, раціоналізувати, закриваючись від неприємних, але правдивих усвідомлень.