«Теплиця для помідорів», декілька абзаців з есе про жінок:«Жінки все розуміють. Їм не потрібні аргументи, спостереження чи зважування. Вони відчувають серцем, вловлюють невловне для нас. Маючи дар приносити в цей світ нові душі, вони і є життям. Прекрасним, величним, мудрим. Жінки не люблять пустих балачок. Мама навіть казала, щоб я менше патякав, а більше робив, бо саме справи промовляють красномовніше за будь-які слова! Мені здається, що жінки знають абсолютно все, але не знають, як нам іще це пояснити. Жінок потрібно дуже уважно слухати й чути. Життя ніколи не говорить дурниць.Жінки невпинно опановують хаос. Вони можуть сміятися з дрібниць і плакати через дрібниці. Вони вміють любити, пробачати, хвилюватися та підтримувати. Вони вміщають у собі стільки різноманітних полюсів, що інколи самим робиться страшно, але вони невпинно впорядковують цей хаос, живуть із ним. Якби не жінки, то світ давно потонув би у власній ентропії. Тільки вони можуть її стримувати і множити. Жінки — не загадки, радше вони ті, хто постійно змушений їх відгадувати. Вони вгадують настрій, думки, вчинки, налаштування, потреби, бажання. Лише перед жінками хаос схиляє голову, а знак питання перетворюється на крапку.Жінки вродливі.Вони небесні, милі, сильні, відважні, приймаючі, люблячі, добрі, сердиті.Жінки безмежні.І ще дуже багато які.»Дівчата, зі святом вас🌸🌸🌸