Майже не зустрічав людей, які стабільно тренуються, або постійно медитують, загартовуються, займаються йогою тощо. Тобто, людей, котрі практикують щось з переліченого доволі багато, але щоб прям стабільно – ні. Здебільшого, усе впирається в: «Ну я от медитую, останнім часом підзакинув, але скоро повернусь». Періодами – так, є такі, знаю. На постійній основі – одиниці.Але на скільки ж ці одиниці знаходяться на іншому рівні. Це люди, які керують власними імпульсами, беруть життя під контроль, структурують хаос, а головне – роблять це стабільно. Щодня крок вперед. Зрозуміло, що холодний душ, до прикладу, сам по собі не зробить щасливим та успішним. Проте, будь-яка дискомфортна, й водночас корисна практика на постійній основі дає фундамент, якір, на який завжди можна обпертись. Буквальне усвідомлення, що «Я беру гору над внутрішньою мавпою».Без цього стати жертвою самообману дуже легко. Тому пропустивши – слід повертатися. А краще не пропускати, бо як казав Степан Радченко: «Зрадити раз – зрадити назавжди».