ВІСЬ «КИШКІВНИК–МОЗОК»:ЧОМУ ВАШ НАСТРІЙ МОЖЕ ПОЧИНАТИСЯ НЕ В ГОЛОВІВісь «кишківник–мозок» — одна з найважливіших систем адаптації організму, про яку ще 10–15 років тому говорили переважно на наукових конференціях.Сьогодні ж ми все частіше бачимо її прояви у щоденній клінічній практиці.Кишківник — це не лише орган травлення.Це складна нейроендокринна та імунна система, яка постійно взаємодіє з головним мозком через:• блукаючий нерв• гормони стресу• цитокіни• мікробіом• нейромедіаториУ стінці кишківника знаходиться ентеральна нервова система — понад 100 мільйонів нейронів.Недарма її називають «другим мозком».Саме тому хронічний стрес майже ніколи не залишається лише «в голові».Він змінює моторику кишківника, проникність слизової оболонки, склад мікробіому, рівень запалення та навіть харчову поведінку.Спазми.Здуття.Синдром подразненого кишківника.Нудота.Порушення апетиту.«Заїдання» тривоги або повна втрата відчуття голоду.І це не перебільшення та не «психосоматика» у побутовому розумінні.Це — нейрофізіологія.Особливу увагу сьогодні приділяють серотоніну.Близько 90% серотоніну синтезується саме в кишківнику.Так, його функції набагато складніші за популярне визначення «гормон щастя», але саме серотонін бере участь у регуляції:• настрою• тривожності• сну• больової чутливості• апетиту• адаптації до стресуТому сучасна медицина дедалі частіше розглядає тривожність, хронічну втому, порушення сну та проблеми з харчовою поведінкою не ізольовано, а як частину єдиної системи.Іноді організм кричить через кишківник про те, що нервова система вже давно працює на межі.А ви помічали, як стрес впливає саме на ваш шлунково-кишковий тракт?#кишківникмозок #мікробіом #серотонін #ментальнездоровя #нейрофізіологія