ШВИДКЕ ЗНИЖЕННЯ МАСИ ТІЛА ≠ ВИБІРКОВЕ ЗНИЖЕННЯ ЖИРУМій допис про людей, які стрункі зовні, та мають надлишок жирової тканини всередині, TOFI— НЕВИДИМА ПАСТКА СТРУНКОСТІ— викликав значно більший резонанс, ніж я очікувала.І це показово.Бо питання вже давно не в тому, худнете ви чи ні.Питання — ЩО саме ви втрачаєте під час цього процесу.Сьогодні хочу логічно продовжити тему.І поговорити про втрату м’язової тканини під час зниження маси тіла за допомогою ліків.Сучасні препарати, що впливають на інкретинову систему (GLP-1), спочатку створювались не для «ідеальної фігури», а для корекції порушень вуглеводного обміну. Їхній механізм — зниження апетиту, уповільнення випорожнення шлунка, вплив на центри насичення.І саме тут криється ключовий момент, про який мало говорять у соцмережах.Швидке зниження маси тіла ≠ вибіркове зниження жиру.Наукові дані (DXA, MRI, біоімпедансометрія) показують:при значному дефіциті енергії, особливо без достатнього білка та м’язового навантаження, організм втрачає не лише жирову, а й м’язову тканину.І так, у наукових публікаціях описано зменшення безжирової маси тіла у пацієнтів, які застосовували препарати цього класу. В окремих дослідженнях частка втрати м’язової тканини становила до 25–40% від загальної втрати маси.Це не «побічний ефект».Це фізіологія.Організм у дефіциті енергії завжди оптимізує витрати.М’язи — енергозатратна тканина. Якщо немає стимулу їх зберігати, тіло від них позбувається. Особливо у жінок після 40, при інсулінорезистентності, низькій фізичній активності та тривалих дієтах у минулому.Саме тому в дослідженнях, де аналізували результати терапії з використанням відомих GLP-1 аналогів, окремо підкреслюється:вага знижується, але співвідношення «жир/м’язи» — не завжди оптимальне.Втратити м’язи — означає схуднути сьогодні і отримати метаболічні проблеми завтра. Саме так формується TOFI, але вже «після схуднення».І тут ми підходимо до важливого етапу еволюції цієї групи препаратів.Сучасні розробки рухаються далі — до багатофакторного впливу: не лише контроль апетиту, а й збереження композиції тіла. Саме тому зараз активно обговорюють нові молекули, які вже зʼявились на ринку та мають інший, більш комплексний профіль дії. Це нове покоління інкретинової терапії, так званий триагоніст (GLP-1, GIP і глюкагон), і саме наявність глюкагону робить його особливо цікавим з точки зору збереження м’язової маси. Якщо дуже спростити: глюкагон — це не «ворог», а метаболічний диригент. Він активує енергетичні витрати, стимулює ліполіз і підтримує окислення жирів, зменшуючи потребу організму «їсти» власні м’язи в умовах дефіциту калорій. На відміну від чистих GLP-1-агоністів, де ризик втрати м’язів цілком реальний, глюкагон у складі допомагає зберігати метаболічну активність, чутливість до фізичного навантаження та адаптацію м’язової тканини. Тобто схуднення відбувається розумніше: жир іде, м’язи — не втрачаємо.Але — і це принципово — жоден препарат не скасовує:– потребу в білку– силове навантаження– контроль складу тіла, а не лише цифри на вагах. Тому я вирішила оновити свій навчальний курс по GLP-1.Тому що з’явились нові наукові дані, нові підходи і нові ризики, які не можна ігнорувати.З 15 січня стартує оновлений курс, де ми будемо говорити не просто про зниження ваги, а про збереження м’язів, метаболічного здоров’я і довготривалий результат.https://professorolga.in.ua/glp-1-inyekcziya-chy-instrument/