Ігумен Саватій (Собко) | 8 лютого - Притча про блудного синаЛк. 15, 11-32———Притча про блудного...

8 лютого - Притча про блудного синаЛк. 15, 11-32———Притча про блудного сина, яку читаємо сьогодні, є найвідомішою з усіх притч Ісуса Христа. За свідченням Луки, головними слухачами притчі були фарисеї та книжники, хоча учні також були присутні. Безсумнівно, був присутній і народ, включно з митарями та грішниками.У певному сенсі притча про блудного сина є скороченим викладом усього Євангелія. Якби з усіх притч, сказаних Ісусом, треба було вибрати одну, що найповніше відображає загальний зміст Його звістки, зверненої до людства, слід було б вибрати саме цю притчу. Якби в усьому Новому Завіті потрібно було позначити образ, що найточніше відповідає тому, що Ісус говорив про Свого Отця, це був би образ батька з притчі про блудного сина. Якби треба було знайти один символ, що найємкіше і найлаконічніше відображає християнське бачення людства у його стосунках з Богом, це був би блудний син.Батько у притчі символізує Бога, для Якого всі люди є синами і дочками. Кожному Бог дає спадкову частку, тобто ті таланти, здібності й можливості, які людина може повною мірою реалізувати, перебуваючи з Богом і присвячуючи Йому свої труди. Той самий потенціал людина може змарнувати далеко від Бога, використавши його для досягнення земних або гріховних цілей.Такий вибір стояв перед першими людьми, які могли через послух Богові зростати в чеснотах, але натомість за порадою диявола скуштували заборонений плід і відразу усвідомили свою наготу. Подібний вибір стоїть перед кожною людиною, і люди, один за одним, на тому чи іншому етапі свого життєвого шляху повторюють помилку Адама і Єви, піддаючись різноманітним спокусам під впливом диявола. У цьому сенсі блудний син стає символом кожної людини в той момент, коли вона робить вибір на користь гріха.В історії тлумачення притчі її первісний контекст досить швидко відійшов на другий план, і вже в епоху ранньої Церкви її почали розглядати в кількох основних вимірах. По перше, як універсальний образ відпадіння людини від Бога і подальшого покаяння. По друге, як вказівку на милосердя Боже, яке не знає меж. По третє, як короткий іносказальний опис усієї історії спасіння людства милосердним Богом через викупний подвиг Ісуса Христа. Залежно від обраного підходу підкреслюються і по різному тлумачаться ті чи інші подробиці.Зрештою, притча про блудного сина говорить про те, що Бог любить людину не за її заслуги, а тому, що любов є невід’ємною властивістю Бога. Любов батька з притчі є водночас образом любові Бога Отця і образом любові Бога Сина до людей, у тому числі й до тих, хто приб’є Його до хреста.