Ігумен Саватій (Собко) | 6 лютого — Дві лепти вдовиІ говорив їм у Своєму вченні: остерігайтеся ...

6 лютого — Дві лепти вдовиІ говорив їм у Своєму вченні: остерігайтеся книжників, що люблять ходити у довгих одежах і приймати вітання на зібраннях, сидіти попереду в синагогах і займати перші місця на бенкетах, — вони, що з’їдають доми вдів і напоказ довго моляться, приймуть найтяжче осудження.І сів Ісус навпроти скарбниці й дивився, як народ кладе гроші в скарбницю. Більшість багатих клали багато. Прийшла ж одна бідна вдова і поклала дві лепти, що становить кодрант. Підкликавши Своїх учнів, Ісус сказав їм: істинно кажу вам, що ця бідна вдова поклала більше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали зі свого надлишку, а вона зі своєї убогості поклала все, що мала, все своє прожиття.(Мк. 12:38–44)———Сьогоднішнє євангельське читання починається з викривального застереження щодо книжників. Ісус докоряє їм передусім за їхню гординю, яка виявляється в бажанні носити довгі одежі, приймати вітання на людних зібраннях, сидіти попереду в синагогах і займати почесні місця на бенкетах.Далі Ісус перериває Своє повчання, щоб сісти і поспостерігати за тим, як люди кладуть пожертви до храмової скарбниці. Учні стоять поряд і разом із Ним спостерігають за цією звичною для храму сценою: довгий потік людей підходить до скарбниці, і кожен кладе туди гроші.На цьому тлі різко виділяється скромна вдова, поведінка якої разюче контрастує з тими, кого викривав Ісус. Проте увага зосереджується не на її скромності, а на її пожертві. Саме на цьому Ісус наголошує, звертаючи увагу учнів.Лепта була найдрібнішою з дрібних мідних або бронзових монет. Кодрант становив чверть асарія; 64 асарії дорівнювали одному динарію. Отже, вдова принесла до храму лише 1/64 частину денної плати найманого робітника. Для матеріального стану храму ця сума не мала жодного значення. Але для самої жертводавиці це була велика сума, адже вдови, поряд із сиротами, належали до найбідніших прошарків суспільства в стародавньому Ізраїлі.Святитель Іоанн Золотоуст бачить у цьому євангельському епізоді важливий урок: милосердя і щедрість не обов’язково випливають із багатства. Навіть за браком матеріальних можливостей одного лише доброго наміру може бути достатньо для того, щоб осягнути Царство Небесне.