Думаю, егоїзм - моя суперсила. Якщо я роблю внутрішнє сканування свого стану і бачу, що динаміка пішла у флет або вниз, я одразу питаю себе:де я себе злила?де я стала занадто «для інших»?де я здала свої кордони? Бо життя дорослої людини — особливо людини з кар’єрою, сенсами, родиною, дітьми, відповідальністю — це постійний вибір. Куди сьогодні піде твоя енергія:в роботу,в дітей,у партнерство,чи в себе? І для мене є дуже простий індикатор. Якщо я перестаю посміхатися. Якщо мені не хочеться танцювати. Якщо мені не хочеться співати. Якщо життя починає відчуватися «на автоматі» —значить, базовий рівень енергії просів. І тоді мені допомагають маленькі егоїстичні дії. Замовити новий гель для душу. Купити пару взуття. Не відкривати ноутбук зранку, а піти в спортзал. Скасувати зустріч, яка «можливо колись буде корисною». Виспатись. Замовити собі ті вітаміни, які давно відкладала. Вибрати себе — хоча б на кілька годин. Це не про інфантильність. Не про «жити тільки для себе». І точно не про байдужість до інших. Це про відповідальність за свій стан. Бо коли людина повністю розчиняється у всіх навколо —через деякий час світ отримує її виснажену версію. А де сьогодні ви можете дозволити собі бути трохи більш егоїстичними?