Telegram statistics channel - @salonaya_books

Насправді, я купила не так вже й багато (як здавалося, коли воно лежало однією стопкою) Всього 12 книг і 8 томиків манги. Інше подароване 🐱Але січневий книгодвіж загалом був знатний 🐱За цей місяць мої полички поповнилися 28 новими книгами та 6 книг я продала і ще 7 подарувала.За повну ціну взяла тільки одну книгу, всі інші по акціям або б/в. Я дуже рада що в моїй колекції з'явився перший Скалці - обов'язково читатиму десь у квітні травні 🐱Раз десь на півроку я роблю закупи манги з тих колекцій що я збираю, мені так простіше, брати все в одному місці. Так я пам'ятаю скільки томів і якої серії в мене є, і за весь час з жодною не помилилась (один раз було що купила собі мангу та не прибрала її з вішліста, тому один томик таки задвоївся) Також дуже дивна дивина, що з своїх новинок січня я чотири вже прочитала і 3 запланувала на лютий 🐱В цьому місяці прийшло 3 співпраці, 2 від Віхоли 🐱 і одна від авторки Маїни. Я полюбила співпраці, почуваю себе блогером 🐱Також мені ще подарували 5 книжечок і вони всі бажані і неймовірні 🐱 дякую @sgeorgievskaya @gans1313 @poltavets_stasya та Андрій якого тут нема за чудові книги 🐱По витратах:8 томів манги - 1321 грн12 книг - 4611 грн 7 книгодарунків - 2362 грнВсього на книги було витрачено 8 294 грн.Якщо порахувати сюди мої жалкі продажі за які я отримала 1200 грн то взагалі можна вважати що я витратила 7094 гривні 🐱Якщо ви спитаєте навіщо цифри - то це ж рубрика книгоарифметика 🐱А! Ще я предзамовила 8 том "Тільки я візьму той рівень" та вчора щось мене покусало і я позичила в сина (буває що під кінець місяця гроші в сім'ї є тільки в нього) трошки та замовила Колапс та оновлення видання Колонії. Не питайте навіщо і куди я то буду ставити, на ці питання відповіді немає 🐱Отака в січні в Альонки #книгоарифметикаНе знаю наскільки вам вона цікава, але я тільки по ній і орієнтуюся на свою статистику 🐱

Нуштож ... Плани 😎Як хтось десь писав " українцям, загалом не щастить з лютим" - не можу не погодитися, такий собі місяць Так вже сталося що ще в 2024 році я вирішила робити місяць української літератури - і звісно я обрала що це буде лютий. Ні через те що він коротенький, а якесь бажання чи що, присвячувати цей місяць популяризації української літератури (хоча я наче й так це роблю цілий рік)Отож щодо планів:Неймовірно тішить співпраця з українськими авторами, маю аж 3 книги на огляд!Ера нелюдів. Ціна успіху - ХорунжийВіщий - МаїнаОдинак і Місяць - Юлія Сиромолот. Відгуки завжди чесні, якщо книга не подобається - я так і пишу. Також на офлайн клуб Своєї полиці читаємо Кулакову - Фінальний Драфт, то вирішила під шумок прочитать і Проти ночі та Корсо, які давно в мене лежать. З "дівчатами і Ромою" з мого книжкового читаємо Тінь над Карпатами Яни Леон (у нас та ще є Леобург, але я його в свої читацькі плани ну ніяк наразі не впхаю ...)Треба ж дочитати 3 книгу трилогії Палімпсест Батьківщина - Ярини Каторож. дуже чекаю коли її перевидасть Жорж, щоб радити всім на світі, бо трилогія дуже дуже класна!Нечуй. Немов. Небач - стімпанк від Петра Яценко, ви ж знаєте що я це люблю 🫰Гемінґвей нічого не знає - Артур Дронь. Так, я наразі важко читаю військову тематику, але щось підказує мені що поридати теж іноді корисно.Ще один стімпанк Літературна Кав'ярня - Лани, планувала її на січень, але щось так і не дісталась )Ну і вирішила почитати майстра української фантастики Володимира Єщкілева - це буде Побачити Алькор (так, Фаренго від Жоржа я теж чекаю!)Отакі плани на Лютий 2026, можливо все не прочитаю, може прочитаю щось інше, але знаю точно - це буде тільки українська література ❤️‍🩹🫂#читацькіплани

Читаю оце книгу - дуже подобається, прекрасна легка мова, багато жартів )Та під час читання постійно хочеться її коментувати 😁Розділ 1: Про вегетаріанствоЯ не маю сумнівів, що суть "забутих" років проста: згадки про активну діяльність товариства "Просвіта" в Одесі та українців, які відчиняли там їдальні та лікарні, засновували газети тощо, яніяк не вписувалися в міф про "руській город з єврєйським акцентом" Це прям в саме серденько 💔Розділ 2: Історія варениківЯ рідко про це пишу, та моя мама народилася у "Верхнєвінську", режимне містечко роботяг атомщиків коло АЕС на Уралі. Більшість місцевих - політичні в'язні або переселені "бадабум" українці! Мама розповідала що їх було прям дуже дуже багато (бабуся моя, доречі теж політв'язень з 13 років, полячка) Так от, саме українці навчили її рецепту вареників з білою редькою, і це виявляється дуже смачно. Я хоч і такий собі кулінар, але ті вареники вмію готувати...Розділ 3 про ковбасуОт тільки штука а тому, що свинину не те що трипільці, а й князь Ігор із княгинею Ольгою не дуже шанували. А ще копчення не було для наших предків улюбленою справою. На цьому місці, подумала що смішним був би жарт про Ольгу, та підкопчених древлян, але на ваше щастя в мене в очах щось почорніло 🙈Читаю далі 😁

З перших сторінок, книга починається неспішно, в розміреному темпі, побудова за форматом збірника оповідань, котрих сюжетно об'єднує тільки головний герой Піркс (обожнюю такий формат, вітання "Конану-кіммерійцю" та першим книгам про Ґеральта).Перша оповідка - про студентські роки Піркса, навчання в льотній школі та перший політ. В цій розповіді пілот постає в ролі звичайного студняка - невпевненого в собі, котрий переймається за здачу екзамену більше, чим за самого себе, та шукає способи "відкрити форточку", щоб залетіла халява.Тут же, чітко простежується жанр книги - тверда, вінтажна НФ, для розуміння котрої потрібно, іноді, заглядувати в підручник з фізики чи інженерії. В той же час, мова оповіді легка, жива та художньо насичена.Ну, думаю, початок непоганий, подивимося, як далі піде. А далі - я випав з госпітальної реальності на декілька днів, "з'ївши" книгу за два присяди.З кожним новим оповіданням автор розкриває котрусь нову фантастичну тему - страх холодних обійм космосу, дослідження системного фронтиру, навіть підіймаються питання наявності душі чи свідомості у штучного інтелекту. В той же час, сам пілот Піркс, на мою думку, розкривається, як чудово прописаний персонаж. Він, водночас - і кваліфікований фахівець, професіонал своєї справи, котрий нею горить, і, в той же час - звичайна, жива людина зі своїми переживаннями, захопленнями та страхами. Ба, більше, фінали деяких оповідань - відкриті, підіймають цікаві теорії та наштовхують на роздуми.В цілому, можу щиро рекомендувати дану книгу для ознайомлення всім любителя фантастики, загальний вайб під час читання нагадав мені дитячо-юнацькі роки зачитування Бредбері, Шеклі та Верна.Усіх з Новим роком та бережіть себе 🫡 2/2#читаємоБогдан#читаємо_фантастику#відгук_в_пікселі

Мої плани на січень 🎄Спочатку, я думала що назбираю плани, як повернуся в Одесу, але, коли відмітила, що я точно повинна прочитати, то зрозуміла що місця під планування вже нема ( хоча я таки збираюся раз на місяць читати та знайомити вас з моїми серіями манги, кулінарних книг та артбуків)Так що читацький рік в мене почнеться вже завтра, з автора сучукрліт. Я вирішила що починати ті закінчувати рік українськими авторами - то гарна традиція!На книжкові клуби я читатиму:- з моїм "Книжковим ґніздечком" обрали "Семирічну діч ніч", "Пісня відкритого шляху" та "Буремний перевал/вись".Очікую на веселі обговорення 😎- з КК від Жорж та Натою Гриценко читаємо перші дві частини "Щоденника вбивцебота" 😨- з СвоєюПолицею читатимемо книгу Лани (канал Книжкова Божевільня) повинен буть цікавий стімпанк) 🤔Мої співпраці з авторами та видавництвами:- від Віхоли приїхала "Фантастична історія української кухні" пана Всеволода 👍 та "Сім днів до кінця світу" - також в мене в черзі книга від пана Хорунжий, яку він мені прислав минулого місяця "Ера нелюдів" 🍿Буде місяць фантастики, нелюдів, ботів та кібер/Стім панку, трохи корейців та української літератури ❤️Що з цього читали, що плануєте? #читацькіпланиP.S. Книгоарифметика буде завтра, треба ж довести грудневі книги додому для сімейного фото 🎊

Остання прочитана книга 2025 року!"Smartчари" від Анни Ковальовой та "Видавництва 21"Сторінок: не так вже й багатоЖанр: смішне, прям не можу!Не знаю чи так воно смішно людям, які не працюють в IT як мені, але воно дуже веселе 😁Загалом від цієї книги я нічого не очікувала, але отримала скарб! З однієї сторони ми читаємо наче прості або не дуже історії в чарівному світі, де, для того щоб мати гарну зачіску або ж одним помахом руки протрезвішати - достатньо всього лише мати підписку на відповідні чари, в з іншої сторони я одночасно хотіла сміятися і плакати впізнаючи в цих історіях своїх колег по офісу 🫂❤️‍🩹Прилетіла задача ЯКЦАП? Нічого страшного, вам просто треба трішки поштормить і вирішити які чари будете використовувати. Є тут звісно і бекенд і фронтенд, бо окрім того щоб ці чари написать треба ще й зілля до них зварить і зав'язати їх разом. Тому в чарконторах працюють і чорописці і зіллєвари ну і звісно тестувальники. Для нас навіть у фентезійному світі не знайшлося цікавої назви 🥲Не буду таїть гріха - деякі з контор можна навіть вгадати за назвою, якщо ви давно працюєте в IT і трошки шарите за гребців, ой тобто гравців на цьому ринку. Прочитала книгу за два дні, мені дуже сподобалося, і я б залюбки почитала ще гумористичне фентезі в цьому всесвіті.Мій краш звісно Агата. Така чисто і в огонь і вводу, і не перевіривши зілля не віддасть, і новачкам допоможе і така ж сама невпевнена в своїх силах - прям як я!Моя щира рекомендація - читать 💅🏻Читали разом з моїм книжковим клубом Книжкове гніздечко#відгук_алонасалона #сучукрліт#читаємо_українських_авторів

2/2Так що, даний твір залишив після себе змішані відчуття.З одного боку, відчувається майстерність автора в саме твердій НФ (що і принесло йому світову славу), в той же час, з літературної точки зору, в книзі є багато просідань по темпу, сірі персонажі та обрізана кінцівка. Наприклад, ті самі персонажі запам'ятовуються не по іменам чи особливостям, а за професіями - командир, лікар, розвідник, інженер тощо.Щодо побудови світу - однозначно круто, наукові допущення приземлені, а сцена технічного протиборства людей з планетою- найкращий і дійсно цікавий епізоді книги.По сюжету - ну, якщо чесно, не зрозумів задуму автора. Можливо, десь всередині захований глибокий сенс (бачив думку, що в деяких текстах Лєм завуальовано описував жахіття німецької окупації Львова і холокосту євреїв, адже він сам - етнічний єврей). Втім, я цього не побачив 🤔Ото я вже сидів і думав, що або зі мною щось не так, що не зайшов мені Лєм, чи то Меркурій просто був у ретроградній фазі, тому вирішив наступною книгою для читання обрати цикл про пілота Піркса, авторства того ж пана Лєма. Що з цього вийшло - побачимо в наступному щотижневому епізоді ☺️🫡

Доброго дня котуни.Я рідко пишу негативні відгуки, але бувають виключення.За останні місяці це вже 2 книга з спекулятивною назвою, де назва та анотація абсолютно не відповідають змісту. Хоч автор і народився в 1990 році, саме дев'яності він застав зовсім малою дитиною. Тож його свідомі спогади це самий кінець 90х та початок 20х приблизно 1998-2003 роки. Але, я брала книгу (по співпраці, доречі) як саме спогад по роки в які я росла. Але мене було обмануто. Книга називається "не ліхіє" виключно через те що це НЕ дев'яності. Тут немає розпаду совка, карбованців, дефіциту, тотального банкротства та зубожіння коли люди втратили всі свої збереження, втратили роботу. Дев'яності були не те що ліхіє, вони були вкрай всраті ...Коли я написала автору що Емінем та CS 1.6 ніяким боком не відносять до 90х, автор відповів що справа не в достовірності і книга не несе на меті якоїсь історичної цінності, це ностальгія.Ностальгія непогана, не маю нічого проти, але мене тотально обурює спекуляція на назві 😐Загалом це збірна солянка з "спогадів" та різних упереджень про епоху, в якій автор звісно жив, але яку в силу малого віку не запам'ятав. Книга ввійде в мою категорію "розчарування року" бо вона реально стала найгіршою з прочитаного за весь 2025 рік 😒P.S. а да, іще було дуже смішно коли автор пише а от в 90ті була така штука як стрибунці, ручки з кількома пастами, в школі на дошці писали крейдою, воду кип'ятити в емальованому чайнику!!! Пюре їли з котлетами, компот із сухофруктів, уявляєте - килими були на стінах !!! Вельмишановний пан, я розумію як добре живеться зараз багатьом людям, але ви певно не в курсі що багато людей і досі так живуть! Це реальність, не у всіх є робот пилесос та плазма. І школи досі користуються крейдою.Основна відмінність тієї епохи від нашої - наше життя перебралося онлайн. Отакот

Доброго вечора, котани і котеси.Що ж, "Роздоріжжя круків".В цілому, книга мені сподобалася. Стара добра історія про Ґеральта, тільки геть юного, в стилі перших книг циклу. Насичена подіями, не переобтяжена, але зі своїми недоліками (далі будуть спойлери ⛔️❗️❗️).Перш за все, є моменти, що перегукуються з пізніми книгами. Видно, що автор просто натягує побільше тексту, щоб вийти на формат книги (при тому, що "Роздоріжжя" і так невелике за обсягом). Ось ці всі пустопорожні описи ландшафту, якісь листи, інтермедії...Наступне, що розчарувало, так це не вистачило фірмового гумору пана Сапковського (який в циклі закінчився у нього десь на моменті бенкету на Танеді). Були моменти, здатні викликати посмішку, але відверто смішних, як в перших книгах, я не помітив.Також, склалося враження, що автор прописує заднім числом деякі особливості лору спеціально так, щоб йти в розріз з ігровою серією (яку він люто хейтить).Наприклад, чому Ґеральт носить на голові пов'язку, звідки відьмаки беруть еліксири, історія нападу на Каер Морен тощо.Ну і стриґа, знову ?Та й фінал видався дуже награним (використовувати рандомного монстра як загрозу для дітей, щоб різко народити для гг моральну дилему, ну це голівудське кліше в найгіршому прояві.І, хто небудь, поясність, до чого тут круки ?В цілому, для фанатів циклу і просто хорошого фентезі - беріть, книга видалася непоганою і цікавою для читання.

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ ⤵️⤵️Щє одна з яскравих книг цього місяця, яка, скоріш за все, не залишить вас байдужим - це новинка від Лабораторії за авторством Кирила Половинко!Ні, ця книга не схожа на "Лімб". Да, вона з трохи похмурим підтекстом, але все ж таки більш оптимістична з надією на світле майбутнє!Особисто мені книга сподобалась (хоча, мені і Лімб сподобався) Ну дивіться: головний герой проходить через буревії і тяготи життєвого шляху, офісне життя на ньому відігралося сповна! Тут є і начальник, з незрозумілими вимогами, і мертві лінії які вже лежать на твоєму столі від учора, і клієнти які не здогадуються що ти не робот і в тебе існує якесь особисте життя, вихідні та відпустка. Інакше кажучи - всі неодмінні атрибути офісної контори десь якраз 2010 років. Коли щє такі слова як інклюзивність та толерантність були в нашій корпоративній культурі тільки в зародку. Доречі, якраз саме в тих роках я, як і головні герої пахала на величезного корпоративного монстра. Тоді я дуже яскраво відчула що таке здавати звіти, про те, як ти весь день писав звіти, ходити у відпустку з ноутбуком, бо єдина причина не відповісти на дзвінок клієнта то те, що ти вмер, а потім з 10 вечора до 2ї ночі йти в рейд в данжі бо боса треба добить, а новий контент засвоїти. Де мої буремні 2010 та Wrath of the Lich King ... В новій книзі від Кирила набагато більше гумору, цікавих фраз, життєвих обертів та неймовірне зізнання щодо появи творчого псевдоніму )Що я можу сказать - читайте. Шикарна книга.P.S. кажу як адепт церкви лімбічєского патріархата ...#відгук_алонасалона #сучукрліт #читаємо_українських_авторів