🔹 СЬОГОДНІ СЕРЕДА — ДЕНЬ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇСьогодні поговоримо про стосунки в родині та співзалежність.Іноді турбота про близьку людину поступово перетворюється на постійний контроль, тривогу й бажання врятувати її від усіх труднощів.Ми забуваємо про власні потреби, настрій залежить від поведінки іншого, а слово «ні» викликає провину. Так можуть проявлятися співзалежні моделі стосунків.Пропоную техніку «МОЯ ЗОНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ».Розділіть аркуш на дві частини.У першій колонці напишіть: «ЦЕ МОЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»:• мої почуття та реакції;• мої рішення і вчинки;• мої слова;• мої потреби та кордони;• моє фізичне й психологічне здоров’я;• моє рішення залишатися у стосунках або змінювати їх.У другій колонці напишіть: «ЦЕ НЕ МОЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»:• емоції іншої дорослої людини;• її вибір і наслідки цього вибору;• її звички та небажання змінюватися;• її реакція на мої кордони;• необхідність постійно рятувати, переконувати чи виправдовувати її.А тепер запитайте себе:— Що я постійно роблю за іншу дорослу людину?— Від чого відмовляюся заради спокою в родині?— Де кажу «так», хоча всередині хочу сказати «ні»?— Який один здоровий кордон можу встановити вже сьогодні?Спробуйте сказати:«Я люблю тебе і готова підтримувати, але не можу прожити твоє життя та відповідати за твої рішення».Здорові стосунки — це не самопожертва і не постійне спасіння. Це близькість, у якій кожен залишається відповідальним за себе, а любов не вимагає втрати власного «Я».Підтримувати — не означає рятувати.Любити — не означає терпіти все.Встановлювати кордони — не означає бути байдужою 💚А чи легко вам відрізняти підтримку близької людини від бажання врятувати її?