Португалія та Громадянська війна в ІспаніїВчора ми розповідали, як Салазар прийшов до влади та його перші кроки. Щоб краще розуміти ті події, потрібно знати контекст. А він полягав в тому, що в 1929 році світ накрила потужна економічна криза, яка змінила все та запустила процеси, які призведуть до Другої світової війни. Португалія її уникла, але не можна сказати, що країна не знала, що таке війна, бо вона була під боком - у сусідній Іспанії. Ба більше, тисячі португальців стали її учасниками.В Іспанії також була бурхлива перша половина 20 століття, з революціями та заколотами. У 1931 році країна повалила монархію, було проголошено республіку, де гору взяли ліві сили, часто - занадто ліві та схильні до радикальних соціальних експериментів.При цьому у правих залишалось чимало прихильників, це розривало країну навпіл і не могло не призвести до вибуху.Влітку 1936 військові спробували повалили республіканський уряд і розпочали заколот. Він не дав одразу очікуваних результатів і країну накрила кривава Громадянська війна.Вона могла перекинутись і на Португалію. Після революції країна прийняла чимало біженців з Іспанії, зокрема, лідера націоналістів генерала Санхурхо (він оселився в Ештурілі, про нього розкажемо окремо).У самій Португалії було чимало прихильників лівих. У вересні 1936 у порту Лісабона відбулася спроба заколоту на кораблях ВМС, яку очолили місцеві комуністи. Салазар її жорстоко придушив і отримав привід посваритися з республіканським Мадридом, який на той час залишався законним урядом, але ставав все більш радикальним.У жовтні 1936 з Мадридом були розірвані дипломатичні відносини, а Португалія, хоч і оголосила про нейтралітет, стала ще більш активно підтримувати хунту - тобто правих заколотників на чолі з Франко. Їх також називали націоналістами, фалангістами або навіть фашистами.При цьому Салазар на відміну від Муссоліні та Гітлера, які одразу направили своїх військових до Іспанії, зберігав позірну відстороненість.Поки офіційний Лісабон зберігав нейтралітет, у країні приватно, але відкрито вербували добровольців на війну проти комуністів і анархістів. Цим займався друг Салазара радіомагнат Жоржі Ботелью Моніш. Він опікувався створенням Португальського легіону - Os Viriatos, а також координував пропаганду на користь Франко та проти комуністів і сталіністів.Зазначимо, що Португалія стала важливим логістичним хабом для націоналістів. І не погано на цьому заробила.Всього у громадянській війні в Іспанії взяли участь близько 12 000 португальців. Більшість на стороні Франко, хоча були й протилежні випадки. Чимало з них склали голови у боях за Мадрид. Саме там народилася знаменита фраза no pasarán, тобто “вони не пройдуть”. Під “вони” розуміли і португальців також.Важлива дата для Португалії у тій війні припадає на 28 квітня 1938, коли Лісабон офіційно визнав уряд Франко як легітимну владу в Іспанії. Тоді ж Салазар офіційно дозволив взяти участь у конфлікті пілотам португальських ВПС - Aviación Nacional.Вони діяли як “відпускники”, але всі все розуміли. В небі Іспанії їм протистояли бойові пілоти з СРСР, серед яких, до речі, були й українці. Цікаво, що за республіканців тоді воювала Українська рота інтербригад імені Тараса Шевченка (це були комуністи з Західної України, яка тоді входила до складу Польщі), а на боці Франко діяли колишні ветерани армії УНР. На той час хунта вже досягла великих успіхів на полі бою, було прорвано фронт республіканців і Мадрид було відрізано від Барселони. Після цього республіканці, які ще й додатково перегризлися між собою, були приречені і капітулювали вже наступного року.У травні 1939 португальські легіонери пройшли урочистим маршем по вулицях Мадрида разом із німецьким легіоном «Кондор» та італійськими частинами.Меблі на замовлення у Португалії 👈#russiaisaterroriststate👉 Підпишіться☕️ Купити мені каву