Прямо зараз їду проводити заняття з акторської майстерності для підлітків, teenagers як вони себе називають, і вони мене підштовхнули до роздумів про інфантильність.На всіх заняттях, якщо я ледь роблю натяк, просто поміж слів, прошу їх дивитись одне одному в очі, що дозволяє відкритись іншому і відкритись на іншого, вони починають заливатись сміхом. З одного боку відчувається що їм дуже цікава тема сексуальності, відвертості, а з іншого вони бояться собі признатись в своїх думках і фанатазіях. І що важливо - це абсолютно нормально якщо ти teenagerПроте їхня реакція нагадала мені багатьох знайомих, котрим за 30, котрі тех починають сміятись, ніяковіти, закриватись, та злитись як тільки почують натяк на секс, якщо дівчина вдягається підкреслюючи своє звабливе тіло, або чоловік випромінює сексуальний погляд, робить компліменти 👀 На заняттях акторською в мене зʼявилось розуміння що часто дорослі, в сфері сексуальності, залишились в підлітковому віці. З ними потрібно особливо обережно спілкуватися на відверті теми і в жодному разі, поки самі цього не попросять або не запитають, не «нагружати», не давити і не форсувати їх. Тому що підлітки дуже вразливі в чуттєвій сфері, навіть якщо показують себе крутимиДруга думка, котра випливає з цієї, що соціальні мережі підтримують дорослих в підлітковому стані, вводячи обмеження на все підряд. Можливо комусь вигідно щоб дорослі залишались інфантильними?😉