Рогатинська міська рада

Україна після війни. Якою вона стане?.. Іншою, аніж була. Роман Крашевський з Рогатина та Ігор Дума з Фраги серед українських Захисників зробили для цього дуже важливий крок.Зрештою, життя наших земляків також після перемоги буде іншим, дещо переформатованим. Адже війна забрала у молодих військових дуже цінне - здоров’я. У боях з ворогом воїни отримали важкі поранення. Замість болю - гордість й відвага в очах… Саме таким поглядом зустрічали на порозі львівської лікарні та дому гостей наші захисники. У День вишиванки, 18 травня, делегація у складі керуючого справами виконавчого комітету Рогатинської міської ради Олега Вовкуна, гендиректора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Олександра Кривоконя, президента «Центру Європейської Інтеграції» Геннадія Микитки, голови місцевої організації спілки Ветеранів Афганістану Андрія Рибія та підприємця Богдана Гордія відвідала важкопоранених бійців з Рогатинщини.Мали для цього гарну місію – вручити землякам пам’ятні медалі «За визволення Харківської області».«Харківщина вистояла завдяки злагодженій роботі нашої армії та героїзму окремих її солдатів.Представлені до нагороди, сержант Роман Крашевський та солдат Ігор Дума зробили вагомий внесок для оборони та визволення нашої Харківської області,- зауважив під час зустрічі генеральний директор ХДАВП Олександр Кривоконь.- Сьогодні їхню самовідданість та жертовність вшановано пам’ятними медалями, виданими начальником Харківського гарнізону, бригадним генералом юстиції Сергієм Мельником».#нагороди #Герої #Захисники#харків#stand_with_Ukraine #Україна_Переможе #ukraine #харків #kharkiv

На площі так рясно цвітуть каштани. Ніби й весна, а все, наче на паузі, пронизує холод війни.Він нагадує мирній площі, що у цю мить ідуть важкі бої і хтось більше не побачить нової весни та цього рясного цвітіння.. Сьогодні Рогатинська громада знову вдягла чорну вишиванку, мережану болем, відчаєм і сльозами. Ще одна родина втратила найдорожче. Додому востаннє повернувся Син - Віктор Головльов зі с.Залужжя. Кулеметник відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти військової частини Т0950 Віктор Головльов був тяжко поранений 11 травня в результаті мінометного артилерійського обстрілу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Кілька днів досвідчені медики лікарні ім.Мечникова міста Дніпра боролися за його життя. Та, пройшовши важку операцію,16 травня серце Героя зупинилося назавжди.Кортеж з загиблим українським захисником зустріла багатолюдна площа у Рогатині. Тут відбулися поминальна панахида та церемонія прощання з Воїном. Відтак траурна колона вирушила до малої батьківщини Героя - у село Залужжя. ◾️Парастас за загиблим Воїном буде відслужено о 19:00 год.◾️Чин похорону розпочнеться у п’ятницю, 19 травня, об 11:00 год.📍 Рогатинською міською радою буде організовано автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм.

Щоразу, коли солдат Віктор прямував у магазин м.Чоп, збігалась малеча з вигуками: «Тато йде!». Дуже любили його, бо завжди мав для неї добре слово, цукерки та різні солодощі……Знайшовши якось поранене кошеня, солдат Віктор не залишив його на вулиці. Підібрав, виходжував, це ж – беззахисна тваринка, якій потрібна наша підтримка та любов. І добре серце захисника все-таки «зцілило» пухнасту малечу.Це лише дві історії про людяність нашого земляка Віктора Головльова з с.Залужжя, та, якщо зібрати їх усі до купи, то вийде ціла збірка ДОБРОТИ. На жаль, клята війна не дала нашому краянину вчинити ще більше хороших справ для світу після перемоги, та він зробив неймовірне – став променем світла, який протистояв повномасштабній темряві.Реанімаційній палаті КП «ДОКЛ ім.Мечникова» ДОР» міста Дніпра ще досі болять сльози МАМИ, яка 15 травня востаннє тут зустрілась з живим сином. А вже наступного дня зі страшною звісткою: «Віктора більше немає», у тих стінах помирало її серце. Кулеметник відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти військової частини ТО 950 Віктор Вікторович Головльов був важко поранений 11 травня в результаті мінометного артилерійського обстрілу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Після госпіталізації бійця спрямували до клінічної лікарні ім.Мечникова, де за його життя боролися досвідчені лікарі. Та, пройшовши складну операцію, 16 травня воїн полинув у Вічність.Віктор Вікторович Головльов народився 14 січня 1977 р.н. у с. Залужжя нашої громади. Тут навчався у місцевій початковій школі та Рогатинській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (нині Рогатинський ліцей №1). Згодом здобув професію тракториста у Рогатинському ПТУ та пройшов строкову службу в армії, працював на Рогатинській птахофабриці і кількох підприємствах краю. У 2005 році Захисник розпочав свою історію сімейного життя. Разом з дружиною Марією виховував названу дочку Світлану у с.Черче. Але невдовзі їхнє подружжя сколихнула біда – досить рано Віктор став вдівцем. Після втрати дружини він повернувшись до материнської хати в с.Залужжя, старався жити далі попри тяжке горе. Тут згадував найсвітліші дні дитинства з молодшим братиком та сестрою, для яких був набагато більше, аніж старший брат. «Від маленького Віктор став для мене дуже великою підтримкою, - пригадує мати Героя, - постійно приглядав за сестрою, коли йшла на роботу, допомагав у всьому». І ця турбота про рідних та близьких людей не минула, лише міцнішала з віком.З перших днів повномасштабне вторгнення, а зокрема 24 березня 2022, солдат Віктор Головльов був призваний до лав ЗСУ. Спершу виконував обов’язки кулеметника відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти військової частини ТО 950 у м.Чоп. 10 квітня Захисника спрямували на завдання у Бахмутський район Донецької області. Саме тоді, наче передчуваючи неминуче, попросив водія автобуса зупинитись у рідному Залужжі та востаннє бачився з близькими.На календарі 11 травня. Ідуть важкі бої за східний форпост - Бахмут. Мінометний артилерійський обстріл накрив Іванівське… Авто з захисником, який отримав осколкове поранення правої сторони, мчить у Часів Яр та Дніпро… Важка операція… «15 травня у лікарні Мечникова я бачила свого сина востаннє живим. Його непритомного перевозили на діаліз, під крапельницями, - пригадує мама. – Наступного дня до мене підійшов лікар і сказав, що моєї дитини нема…».◾️ Прощання з Героєм Віктором Головльовим відбудеться завтра. Про час зустрічі Захисника повідомимо додатково.Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого. Схиляємо голову перед подвигом нашого Захисника.

Янголом повертається на батьківську землю 🕯17.05.2022… Страшний ранок на Чернігівщині. Ворог завдав ракетних ударів по селищі Десна, десятки загиблих та поранених.У цю мить серце Марії Удович відчуло щось недобре. Того фатального ранку обірвався зв’язок з її сином Олегом БЕРЕЖНИМ. Важко уявити, що довелось пережити цій родині за наступні більш ніж 11 місяців - постійні пошуки, ДНК-еспертизи … сльози… ріки сліз… НЕВІДОМІСТЬ.«Немає інформації, значить є маленька надія», - говорили рідним знайомі. Тож вони чекали й не полишали пошуків. Злітали, як один, чорні від горя дні, тижні, місяці, чекання вже не вистачало.Минув майже рік і днями Марія Удович отримала результат ДНК, який підтвердив неминуче – її сина більше немає.Олег Володимирович Бережний народився 8 червня 1986 р.н. у м.Енергодарі Запорізької області. Тут навчався у місцевій школі, у 2005 році був призваний на строкову службу та здобув професію зварника. Згодом проживав у м.Запоріжжі, працював за фахом на заводі, розпочав свою історію сімейного життя (у 2009 році). У подружжя народилося двоє синів – Кирило та Данило.З особливим трепетом Олег Бережний згадував й своє дитинство, особливо літо. Хату бабусі Катерини у с.Виспа, куди з сестрою часто приїжджали на канікули. Тут залишилось стільки цікавих спогадів та історій про маленького та щирого Олега, які мама Марія Василівна Удович (з роду Бурбуляк) збереже у своїй пам’яті як найсвітліші моменти життя.Ця клята війна розбила серце не однієї української сім’ї: когось розділила кілометрами і, навіть кордонами, когось забрала назавжди. Молоде сімейство Бережних теж відчуло на собі біль, який принесло із собою повномасштабне вторгнення. З перших днів, а зокрема 20 квітня 2022, солдат Олег Бережний був призваний Центральним ОРТЦК та СП м.Запоріжжя до лав ЗСУ. Виконував обов’язки старшого кухаря взводу забезпечення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А 7014. Його дружина та діти переїхали у безпечніше місце, в Німеччину.А 17 травня 2022 року нашого Захисника не стало унаслідок ракетного удару з боку росії.Після важких місяців очікувань незадовго до річниці трагедії у Десні Герой янголом повернеться у другу малу батьківщину. Нарешті він востаннє зустрінеться з рідними та спочине у мирі в бабусиному селі Виспа Рогатинської громади.Висловлюємо щирі співчуття дружині загиблого Захисника Анні, синам 12-річному Кирилу та 6-річному Данилу, матері, сестрі, племінникам з приводу гіркої втрати. Схиляємо голову перед подвигом нашого Героя.🇺🇦▪️ Про зустріч та Чин похорону Захисника повідомимо додатково. #війна #герої

У боях за Бахмут загинув наш земляк Ігор Татунчак 🇺🇦🕯Деякі люди вміють світити зсередини. Любов і щирість їхнього серця настільки сильна, що запалює весь простір навколо. В них стільки відваги та підтримки, що, здається, на своїх плечах готові тримати увесь світ.Таким був Ігор ТАТУНЧАК зі с.Підкамінь нашої громади. І хоч з юних літ Захисник залишився без рідних батька і матері, це світло не перетворилося в порожнечу, не згасло. Лише об’єднувало, дарувало багатьом жителям Підкаменя неймовірного друга.Хто знав Ігоря, той бачив це світло, цю відвагу, і цю любов, яку неможливо осягнути очима. З першого дня повномасштабної війни Захисник вступив до лав ЗСУ і боронив життя кожного з нас в найгарячіших точках військового протистояння. Але вчора у с.Підкамінь нашої громади надійшла трагічна звістка – старший солдат Ігор Татунчак загинув у районі населеного пункту Бахмут Донецької області. Молодому патріоту України виповнилося лише 28.Як стало відомо, Ігор ТАТУНЧАК народився 10 серпня 1994 року у с.Підкамінь. У його сім’ї зростало четверо дітей. Та у 2007 році стається велика трагедія - помирає мати Галина, а в 2009-му – батько Михайло. Юний Ігор залишається сиротою.Але серце цій згорьованій дитині відкриває інша багатодітна родина – Романа та Марії Пук.І хоч у прийомних батьків було своїх чотири сини, та вони любили Ігоря як рідного, старалися виховати достойною людиною. Таким він і став.У 2010 році наш земляк закінчує Підкамінську ЗОШ І-ІІ ст. та продовжує навчання у Черченській ЗОШ І-ІІІ ст. Також здобуває професію в Рогатинському державному фаховому коледжі.У 2019-2020 рр. Ігор Татунчак проходить службу в армії та старається облаштувати своє життя, будувати кар'єру. Спершу працює в компанії «Лемберг-Агро», відтак у ТОВ «Термобуд стандарт».І ще рік тому, здається, усе попереду – молоде життя, майбутня сім’я… Але через цю страшну війну наш Захисник не встиг ні посадити свій сад, ні дочекатися дітей.Його історія боротьби за Українську Україну розпочалась 11 березня 2022 року. Саме тоді був призваний у зв’язку з мобілізацією.Виконував обов’язки інспектора прикордонної служби 3 категорії – помічника гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування.Ще на Вербну неділю відвідував рідне село. А вже в часі Великодня був спрямований у Бахмутський напрямок.І раптом зв'язок з сином обірвався… Трагічне сповіщення надійшло учора: «Ваш син Ігор Михайлович Татунчак загинув під час виконання бойового завдання 27 квітня 2023 року, внаслідок поранень, несумісних з життям». Їх молодий Захисник отримав обороняючи Бахмут.Схиляємо голову перед подвигом нашого Героя. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та бойовим побратимам.Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати, проте світлі спогади про Героя України завжди будуть сильнішими за смерть.▪️ Про зустріч та Чин похорону Героя повідомимо додатково.Спочивай з Богом, український Воїне! 🇺🇦#бахмут #війна #герої

📑 Продовження теми: Надано дозвіл на встановлення пам’ятника Осипу Микитці у РогатиніСьогодні, з-поміж питань порядку денного 36 сесії Рогатинської міської ради депутати одноголосно підтримали встановлення пам’ятника українському військовому діячу, сотнику УСС, генерал-хорунжому УГА Осипу Микитці. Його планують встановити на території скверу, що на вулиці Данила Галицького у місті Рогатині.Рішенням сесії також було доручено виконавчому комітету міськради оголосити відкритий архітектурний конкурс для визначення кращої проєктної пропозиції на встановлення пам’ятника з врахуванням реконструкції скверу у «Сквер Героїв-захисників України».📌Передісторія: Нагадаємо, що на початку квітня у міського голови Рогатина Сергія Насалика відбулась нарада з очільником Івано-Франківської РВА Олександром Ярощуком й представниками інтелігенції. Головно обговорювалось питання реалізації на Рогатинщині цікавого історико-патріотичного проєкту «Увіковічення пам’яті генерал-хорунжого Осипа Микитки". Під час обміну думками та попередніх напрацювань учасники зустрічі дійшли до попередньої згоди та зініціювали будівництво пам'ятника у сквері біля пам’ятника Борцям за волю України. Крім того, вирішили розглянути можливість реконструкції цього історичного скверу. Але, враховуючи, що монумент Борцям за волю України споруджений для вшанування пам’яті наших земляків, які боролися за Україну на початку та в середині 20 століття, тому вирішили доповнити його пам’ятником уродженця с. Заланова Осипа Микитки, а також зробити наступні кроки для збереження героїчних подій, героїв, творців сучасної історії України.

Сьогодні важлива коробочка в руках Ольги Тичківської розпочала свій шлях до Канади. У ній неоціненне - нагрудний знак, грамота та особисті речі її чоловіка Івана, який загинув 28 березня поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області.Їде у світ пані Ольга вже не вперше. Та всі ці роки з нею пліч-о-пліч завжди був люблячий чоловік. Сьогодні ж – тільки коробочка, котру передасть їхнім донькам й онукам в пам’ять про неймовірного Батька.Нагрудний знак «За зразкову службу» Міністерства оборони України дружині загиблого Героя Івана Тичківського вручили вчора, 24 квітня, у військовій частині, за якою був закріплений Герой.Зазначимо, що це не перша нагорода воїна-земляка. Одну із них – Грамоту за успішне виконання бойових завдань у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Іван Тичківський отримав особисто ще 18 лютого. Іншу відзнаку - передали сім’ї загиблого Героя вже посмертно…Як розповідали бойові побратими Івана Любомировича, цю грамоту у лютому Захисник отримав за велику справу. Врятував багато життів, навіть отримав поранення. «Він справді був таким. Ніколи не робив щось наполовину, або добре, або ніяк. Дуже справедливий, мав свою думку і завжди старався досягати запланованого, - пригадує дружина Ольга Тичківська. – Нашим дітям завжди повторював під час складання іспитів, інших складних речей: «Не хвилюйтеся, все буде добре!». Хотів, щоб мали гідне майбутнє, тому ми здебільшого старалися інвестувати їхню освіту». Отримання нагороди чоловіка стало для рідних дуже важкою емоційно та важливою миттю. Адже під час вшанування відчувалось, що й навіть там, між жахіття війни, Іван Тичківський не втратив себе. Залишився у пам’яті побратимів та керівного складу гідною людиною, яку поважали, до якої прислухалися, цінували, яку вважали братом. Перед від’їздом пані Ольги разом із нею та матір’ю Захисника ми побували на кладовищі у Лучинцях. Між темних гранітних могил майорять два синьо-жовті стяги. Вони нагадують про долі двох світлих людей Івана Тичківського та Ігоря Паливоди, яких забрала ця війна за майбутнє. Їх пам'ять вшанували молитвою. Довідково: Іван Тичківський народився у селі Лучинці 11 листопада 1974 р. Навчався у Лучинецькій ЗОШ, згодом продовжив здобувати освіту в Івано-Франківській школі №22. Крім того, вступив у Львівську ветеринарну академію за спеціальністю “інженер”.У 1992 році з дружиною Ольгою створили сім’ю. Виховали двох доньок – Іванну та Елізабет. У мирний час наш Захисник працював на Арматурному заводі (1992-1995 рр.), а також монтажником сантехнічних систем на фірмі “ТЕК” у м. Києві (2008-2014 рр.). Бувши добрим фахівцем у цій справі, трохи згодом знайшов роботу і за кордоном, де разом з дружиною перебували тривалий час.Під час повномасштабного вторгнення наш земляк повернувся в Україну, щоб стати на її захист. Призваний у зв’язку з мобілізацією 4 березня 2022 року, Іван Тичківський вдягнув військову форму. Відтоді навідник 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини Т0910 солдат Іван Тичківський виконував бойові завдання у гарячих “точках” Донеччини. Саме там, поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області, його життя обірвалося 28 березня.

🟦 Сьогодні 21 квітня, 59-ий тиждень протистоянь, 422-й день повномасштабного вторгненняМи наближаємось до провідної неділі, яку в народі ще називають «поминальною» і за традицією згадують душі тих, хто відійшов у Вічність. Вшануймо у молитві цього дня й наших загиблих Захисників 🕯🇺🇦, котрі поклали своє життя заради майбутнього України. Цей тиждень також був оповитий гіркотою втрати. Учора наша громада провела в останню дорогу ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА зі с.Конюшки. Молодому Воїну виповнилося лише 27… Пам'ятаємо кожного Героя!Коротко про те, як Рогатинська громада на цьому тижні долучалася до боротьби за Українську Перемогу:🔹Від початку повномасштабного вторгнення Рогатинщина зареєструвала 3267 тимчасово переселених осіб зі 198 міст та сіл України. Вибуло - 2829 внутрішньо переміщених осіб.🔹За цей тиждень Рогатинська міська рада передала продукти, засоби гігієни, речі першої потреби 30 сім’ям, а це – 57 тимчасово переміщених осіб.🔹Послугами волонтерського пункту, який розміщений у Рогатинському будинку культури (вул. Шевченка, 111), скористалися 13 дорослих та 12 дітей.🔹Для Збройних сил у Рогатинському ЦДЮТ сплетено за тиждень 2 великих маскувальних сітки.🔹У соціальній їдальні, що працює у Рогатинському ЗДО (ясла-садок) №2 ”Дзвіночок”(вул. Коновальця, 14), внутрішньо переміщені особи отримали вже 19 620 безплатних гарячих обідів, зокрема 697 - за останній тиждень.🔹Продовжуємо системно працювати над тим, щоб забезпечити наших військових найнеобхіднішим. На цьому тижні долучилися до відправлення двох партій допомоги для бійців у Бахмутському та Запорізькому напрямках. Головно це - харчі речі першої потреби, засоби гігієни тощо.🔹Отримали днями три партії допомоги:▪️ 400 кг продуктів швидкого приготування - від Project: Help Ukraine NOW, при підтримці Tarnavska Nadiya (БО "Сурма");▪️ набори необхідніших речей для колективних центрів проживання ВПО та переміщених осіб - від Міжнародної організації з міграції (МОМ);▪️ 4 коробки допомоги у вигляді дорослого одягу, дитячих речей, ковдр та ін. - від діаспори з Італії (Галина Френдей).Дякуємо нашим воїнам, що в ці дні ми могли спокійно займатися щоденною роботою, волонтерити й бути поруч з рідними.Вдячні усім причетним до важливої волонтерської праці задля української перемоги!Хай Воскреслий Спаситель береже наших Воїнів та Україну.

Сьогодні синьо - жовтий Прапор України став для матері Оксани червоно-чорним.Він скроплений кров'ю її загиблого сина ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА і чорний, як мамин біль, який ніколи не мине...🕯Нині родина загиблого Героя та вся Рогатинська громада востаннє зустрічає свого Захисника на центральній площі.Розвідник-навідник розвідувального відділення розвідувального взводу батальйону морської піхоти військової частини А0216 загинув під час виконання бойового завдання 12 квітня 2023 року. Його молоде серце перестало битися від отриманих ран поблизу населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області.Молодому воїну було лише 27…ВІТАЛІЙ ДЕРЕВ’ЯНКО народився 27 лютого 1996 року у м.П’ятихатки Дніпропетровської області. Відтак його сім’я проживала у м.Бурштині (з 1998 р.) та с.Конюшки нашої громади (з 2006 р. до цього часу).Тут у 2011 році Захисник закінчив Конюшківську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. Згодом здобув професію агента з організації туризму, адміністратора в Бурштинському торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету. Старався забезпечити собі гідне майбутнє, створити молоду сім’ю…Історія боротьби нашого земляка за Українську Україну розпочалась 29 червня 2022 року. Саме тоді Віталій Дерев’янко був призваний у зв’язку з мобілізацією. Матрос розвідувального відділення виконував бойові завдання у гарячих точках Сходу. Двічі проходив навчання в Англії, щоб досконало виконувати, покладену на нього місію захисту України.І раптом зв'язок з сином обірвався…У молодого воїна залишились батьки, 2 братів, сестричка та кохана дівчина.Схиляємо голову перед подвигом нашого Героя. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та бойовим побратимам. Хай Бог дасть сили перенести це велике горе.◾️ Парастас за загиблим Героєм буде відслужено одразу після прибуття траурного у село Конюшки. ◾️Церемонія поховання проходитиме у ЧЕТВЕР, 20 квітня: о 12:00 год у рідній домівці ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА розпочнеться прощання та Чин похорону.Спочивай з Богом, український Воїне! 🇺🇦

🕯 До Конюшок прямує траурний кортеж… Молодий Герой ВІТАЛІЙ ДЕРЕВ’ЯНКО повертається додому назавжди Рогатинська громада у скорботі. Завтра ми проведемо в останню дорогу молодого Героя - 27-річного ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА. Розвідник-навідник розвідувального відділення розвідувального взводу батальйону морської піхоти військової частини А0216 загинув під час виконання бойового завдання 12 квітня 2023 року. Його молоде серце перестало битися від отриманих ран поблизу населеного пункту Новобахмутівка Покровського району Донецької області.◾️ ЗАВТРА , 19 квітня, о 12:00 год кортеж із тілом Героя прибуде у місто Рогатин. На центральній площі відбудеться панахида та прощання з Воїном.◾️ Згодом скорботний кортеж з загиблим Захисником відправиться у його рідне село Конюшки, де буде відслужено парастас. ◾️Церемонія поховання проходитиме у ЧЕТВЕР, 20 квітня: о 12:00 год у рідній домівці ВІТАЛІЯ ДЕРЕВ’ЯНКА розпочнеться прощання та Чин похорону. Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб створити живий коридор й гідно зустріти загиблого Захисника України.Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині з приводу непоправної втрати 🕯. Нехай добрий, світлий спомин про нашого Героя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, українського народу.Вічна пам’ять і слава Воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас! 🇺🇦❗️Рогатинською міською радою буде організовано автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм.