Вересень. Як би я його не планувала, все одно буде щось, що почне бісити та жерти ресурс. На цьому тижні зловила себе, що моя перепона зараз не стільки справи, які потрібно зробити протягом дня, скільки ПОСТІЙНА НЕОБХІДНІСТЬ НАГАДУВАТИ дітям про те, що вони мають зробити самі.

🦷

Почистити зуби (навіть тим, кому 14 і 16🤦‍♂️).
❤️

Випити вітаміни (ну, я ж хочу, щоб були здорові, мені треба).
🛏

Застелити ліжко (колитри точки бардака в дитячій, в мене око сіпається).
👖

Скласти речі (а ваші підлітки складають????? Бо мої наче забули вщент, що така опція існує).
🏀

Покласти форму в рюкзак (хаха, "ароматні" кросівки після тренувань, ммм🤢).
🤩

Зробити уроки ("та навіщо, вгагалі ваша школа - то дурня").
Не забути про завтрашнє ...

І начебто кожне з цих нагадувань займає всього кілька секунд.
Але справа зовсім не в цих секундах, а в тому, що весь цей список я постійно тримаю у своїй голові.

Я пам'ятаю, що потрібно нагадати одній дитині, що друга сьогодні має зробити уроки, а третій завтра потрібна форма на баскетбол. Пам'ятаю, хто з трьох сьогодні не пив вітаміни, хто забув почистити зуби, а хто знову залишив свої речі посеред кімнати.

І я ці тижні втомлюсь не стільки від того, що фізично роблю протягом дня, скільки від того, що постійно є якоюсь "зовнішньою пам'яттю" для всієї сім'ї. І навіть коли нарешті сіла на диван почитати (о Боже, то взагалі якесь щастя хвилинне), мій мозок продовжує перевіряти цей нескінченний список: "Що я ще забула?"

Про це важливо говорити вголос, бо ж я дбаю про ресурс мам. І тут відновлення - це не тільки знайти годину на каву чи піти на масаж (з цим у мене все ок!). А про те, що важливо поступово повертати дітям їхню відповідальність, щоб не все, що стосується їхнього життя, залишалося в моїй голові. Чим і займаюсь зараз - дихаю і віддаю відповідальність, часом ору і віддаю відповідальність. Я не ідеальна мама. Але дуже люблю не тільки свою сім'ю, а вже й себе. Тому працюю над балансом давати-брати.

Ну і саме про такі речі теж ми будемо говорити на групі "Опори стресостійкості" - про стрес, емоції, батьківське виснаження, особисту стійкість і про те, як створювати більше опори для себе. Дуже раджу.

Як ви адаптуєтесь до осені? Де ваші підводні камені?