Source
✙Resurgam✙ | Конфлікт з Південною Кореєю: поставити на майбутнє💬 Багато хто з Вас п...
26 300 Views/Reach
2026-10-06 14:24
Message №4925
🇰🇷 🇺🇦 Конфлікт з Південною Кореєю: поставити на майбутнє
💬 Багато хто з Вас просив прокоментувати дану ситуацію, але я цього уникав з тієї причини, що до сьогодні не мав достатньо впевненості щодо джерела конфлікту (чи була домовленість щодо нерозголошення) та власного сформованого бачення, що зараз. Але з плином часу зміг сформувати власну думку. Правильна вона чи неправильна — це вже на ваш розсуд, я просто поділюсь.
➡️ Якщо коротко, мій висновок такий: навіть якщо причиною була помилка з нашої сторони, то південнокорейська влада вже перейшла межу.
Для мене ситуація виглядає так, що дійсно була домовленість щодо нерозголошення. Це непрямо підтверджує характер кризових перемовин і спроба перевести у непублічну сторону. Плюс заява міністра МЗС Південної Кореї, що українське МЗС у комунікації надало вибачення (але про це окремо).
❓Яка ймовірна причина помилки?
Чому ймовірна? Бо остаточно стверджувати теж не можу, але дуже схоже.
🔗 Каталізатором напруги став виступ Зеленського на Генасамблеї ООН, де він повідомив про передачу двох північнокорейських полонених Сеулу.
➡️ Після чого корейська сторона наголосила на розголошенні конфіденційної домовленості.
➡️ Далі радник президента з комунікацій Литвин це спростував. Спростування з української сторони для південнокорейських політиків у межах їх політичної культури є рівнозначним звинуваченню їх у брехні.
Як це сталося? Найбільш ймовірна причина — слабка інституційна комунікація.
Очевидно, деталями домовленостей, як і процесом перемовин із Південною Кореєю, займалися одні люди й інституції, а промову президента для Генасамблеї писали інші, володіючи інформацією про факт, але не володіючи контекстом. Далі радник Литвин уже або впроваджував неефективну кризову комунікацію, або такою заявою виправдовував помилки тих, хто готував промову, — тут можна тільки гадати.
Є конфлікт. Подібні помилки стаються. Насправді навіть часто, бо в таких інституційних взаємодіях є прогалини саме в обміні інформацією. Це типова помилка не лише для України. Питання в іншому: як на неї реагувати та виправляти?
Дії України
Після того як було встановлено факти (на що потрібен був час), українське МЗС зробило абсолютно правильні кроки — спробувало перевести конфлікт у непублічну площину і, як бачимо, у ході попросили вибачення.
🔄
Але, вибачте, вислуховувати від міністра МЗС Південної Кореї «ви вибачились, але не так, як ми хочемо», — це вже занадто.
«Вибачення, які ми отримали не відповідають тому рівню, на який ми очікували. Тому ми маємо намір вжити рішучих заходів у відповідь».
Мова йде про відкликання посла.
Провідні експерти наголошують на необхідності враховувати ментальність корейської дипломатії, що натяки на брехню для корейського суспільства чутливі для репутації місцевих політиків. Плюс північних корейців поточна влада Південної Кореї сприймає як «корейців», а розголошення ставить під загрозу родини цих полонених і самих полонених.
Але знову ж таки, вибачте, Південна Корея теж має враховувати український контекст: що ці особи є людьми, які вчиняли акт агресії проти України, і, насправді, їх передача — чутливий крок і для нас. Я, для прикладу, проти «таємних передавань полонених», бо ці особи мають нести відповідальність перед українським народом і, якщо їх передавати, то тільки як щось таке, що реалізовує український національний інтерес, за «щось» (що може бути непублічним), але факт передачі має бути публічним, бо це важливо і для медійної, і для суспільної складової. Тобто більшою мірою ці передачі мають бути публічними, щоб суспільство було поінформоване.
Навіть якщо помилка спричинена українською стороною, сам жест передачі, спроба залагодити конфлікт і досі певна терплячість щодо порушення санкцій та підтримки Сеулом Кремля паливом — не дають підстав Південній Кореї вимагати не тільки самого факту вибачення, а ще й визначати його форму, ігноруючи сам український жест і вже нашу специфіку.
Для мене справа там не тільки в культурних особливостях, а й в електоральній конкуренції, бо головна опозиційна партія «Сила народу» потроху електорально підбирається до урядової «Демократичної партії». І ця подія може мати електоральне значення, особливо на тлі того, що головна опозиційна сила звинувачує «Демократичну партію» в зраді національним інтересам через посилені контакти з Північною Кореєю та Китаєм тощо.
➡️ Тому поточна влада Кореї критикує українську дипломатію, яка акцентує на тому, що Північна Корея здобуває досвід, який застосує в майбутньому проти Сеулу, бо це впливає і на рейтинг, і йде в розріз ідеології поточної корейської влади. Але з нашого боку так робити абсолютно правильно і морально справедливо.
У нас є фантомні очікування співпраці з Південною Кореєю. Але це було актуально за Юн Сок Йоля, якраз перед всім відомими подіями. Тоді між Україною та Південною Кореєю був конструктивний трек і підходили до конкретних рішень. Але він зірвався після імпічменту Йоля та приходу до влади «Демократичної партії». Партії, яка історично вірить у «балансування», має тісні зв’язки з Кремлем і доволі специфічне бачення світу.
Тож я б відпустив поточну ситуацію, поставив на повернення в майбутньому «Сили Народу» до влади, продовжив заявляти про те, що Північна Корея здобуває досвід для застосування проти Південної Кореї (що дратує «Демократичну партію», але підсилює опозицію), акцентував би на тому, хто підтримує військову машину путіна, — поставив би на майбутні відносини з опозицією, яка колись стане владою, і будував би відносини з тією частиною корейського суспільства, яка нам ідеологічно ближча. Оскільки з поточним урядом Південної Кореї навряд чи можна досягти конструктиву, окрім формальностей, із багатьох причин. Насамперед блок — ідеологічна особливість поточного корейського уряду.
Хочуть покарати відкликанням посла? Нехай. Питання, кого вони цим карають. Наступна партія полонених корейців залишиться тоді в Україні, і я сподіваюсь, що буде дуже медійно підсвічена заявами, відповідними інтерв’ю та іншими речами від цих полонених про справжні наміри та ставлення Північної щодо Південної Кореї.
Тож моя пропозиція поставити на майбутнє, але не з поточним урядом Південної Кореї.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Багато хто з Вас просив прокоментувати дану ситуацію, але я цього уникав з тієї причини, що до сьогодні не мав достатньо впевненості щодо джерела конфлікту (чи була домовленість щодо нерозголошення) та власного сформованого бачення, що зараз. Але з плином часу зміг сформувати власну думку. Правильна вона чи неправильна — це вже на ваш розсуд, я просто поділюсь.
➡️ Якщо коротко, мій висновок такий: навіть якщо причиною була помилка з нашої сторони, то південнокорейська влада вже перейшла межу.
Для мене ситуація виглядає так, що дійсно була домовленість щодо нерозголошення. Це непрямо підтверджує характер кризових перемовин і спроба перевести у непублічну сторону. Плюс заява міністра МЗС Південної Кореї, що українське МЗС у комунікації надало вибачення (але про це окремо).
❓Яка ймовірна причина помилки?
Чому ймовірна? Бо остаточно стверджувати теж не можу, але дуже схоже.
🔗 Каталізатором напруги став виступ Зеленського на Генасамблеї ООН, де він повідомив про передачу двох північнокорейських полонених Сеулу.
➡️ Після чого корейська сторона наголосила на розголошенні конфіденційної домовленості.
➡️ Далі радник президента з комунікацій Литвин це спростував. Спростування з української сторони для південнокорейських політиків у межах їх політичної культури є рівнозначним звинуваченню їх у брехні.
Як це сталося? Найбільш ймовірна причина — слабка інституційна комунікація.
Очевидно, деталями домовленостей, як і процесом перемовин із Південною Кореєю, займалися одні люди й інституції, а промову президента для Генасамблеї писали інші, володіючи інформацією про факт, але не володіючи контекстом. Далі радник Литвин уже або впроваджував неефективну кризову комунікацію, або такою заявою виправдовував помилки тих, хто готував промову, — тут можна тільки гадати.
Є конфлікт. Подібні помилки стаються. Насправді навіть часто, бо в таких інституційних взаємодіях є прогалини саме в обміні інформацією. Це типова помилка не лише для України. Питання в іншому: як на неї реагувати та виправляти?
Дії України
Після того як було встановлено факти (на що потрібен був час), українське МЗС зробило абсолютно правильні кроки — спробувало перевести конфлікт у непублічну площину і, як бачимо, у ході попросили вибачення.
🔄
Але, вибачте, вислуховувати від міністра МЗС Південної Кореї «ви вибачились, але не так, як ми хочемо», — це вже занадто.
«Вибачення, які ми отримали не відповідають тому рівню, на який ми очікували. Тому ми маємо намір вжити рішучих заходів у відповідь».
Мова йде про відкликання посла.
Провідні експерти наголошують на необхідності враховувати ментальність корейської дипломатії, що натяки на брехню для корейського суспільства чутливі для репутації місцевих політиків. Плюс північних корейців поточна влада Південної Кореї сприймає як «корейців», а розголошення ставить під загрозу родини цих полонених і самих полонених.
Але знову ж таки, вибачте, Південна Корея теж має враховувати український контекст: що ці особи є людьми, які вчиняли акт агресії проти України, і, насправді, їх передача — чутливий крок і для нас. Я, для прикладу, проти «таємних передавань полонених», бо ці особи мають нести відповідальність перед українським народом і, якщо їх передавати, то тільки як щось таке, що реалізовує український національний інтерес, за «щось» (що може бути непублічним), але факт передачі має бути публічним, бо це важливо і для медійної, і для суспільної складової. Тобто більшою мірою ці передачі мають бути публічними, щоб суспільство було поінформоване.
Навіть якщо помилка спричинена українською стороною, сам жест передачі, спроба залагодити конфлікт і досі певна терплячість щодо порушення санкцій та підтримки Сеулом Кремля паливом — не дають підстав Південній Кореї вимагати не тільки самого факту вибачення, а ще й визначати його форму, ігноруючи сам український жест і вже нашу специфіку.
Для мене справа там не тільки в культурних особливостях, а й в електоральній конкуренції, бо головна опозиційна партія «Сила народу» потроху електорально підбирається до урядової «Демократичної партії». І ця подія може мати електоральне значення, особливо на тлі того, що головна опозиційна сила звинувачує «Демократичну партію» в зраді національним інтересам через посилені контакти з Північною Кореєю та Китаєм тощо.
➡️ Тому поточна влада Кореї критикує українську дипломатію, яка акцентує на тому, що Північна Корея здобуває досвід, який застосує в майбутньому проти Сеулу, бо це впливає і на рейтинг, і йде в розріз ідеології поточної корейської влади. Але з нашого боку так робити абсолютно правильно і морально справедливо.
У нас є фантомні очікування співпраці з Південною Кореєю. Але це було актуально за Юн Сок Йоля, якраз перед всім відомими подіями. Тоді між Україною та Південною Кореєю був конструктивний трек і підходили до конкретних рішень. Але він зірвався після імпічменту Йоля та приходу до влади «Демократичної партії». Партії, яка історично вірить у «балансування», має тісні зв’язки з Кремлем і доволі специфічне бачення світу.
Тож я б відпустив поточну ситуацію, поставив на повернення в майбутньому «Сили Народу» до влади, продовжив заявляти про те, що Північна Корея здобуває досвід для застосування проти Південної Кореї (що дратує «Демократичну партію», але підсилює опозицію), акцентував би на тому, хто підтримує військову машину путіна, — поставив би на майбутні відносини з опозицією, яка колись стане владою, і будував би відносини з тією частиною корейського суспільства, яка нам ідеологічно ближча. Оскільки з поточним урядом Південної Кореї навряд чи можна досягти конструктиву, окрім формальностей, із багатьох причин. Насамперед блок — ідеологічна особливість поточного корейського уряду.
Хочуть покарати відкликанням посла? Нехай. Питання, кого вони цим карають. Наступна партія полонених корейців залишиться тоді в Україні, і я сподіваюсь, що буде дуже медійно підсвічена заявами, відповідними інтерв’ю та іншими речами від цих полонених про справжні наміри та ставлення Північної щодо Південної Кореї.
Тож моя пропозиція поставити на майбутнє, але не з поточним урядом Південної Кореї.
Resurgam ➰ Приєднуйся