Тролінг не закінчиться ніколи: що ширше стоїть за публікацією Зеленського про рейтинги путіна та проблем еліт➡️ У неділю пообіді на президентських ресурсах опублікували допис із щасливим Зеленським, який тримає наче розвіддані про внутрішньополітичний стан московії. Дані можна по-різному сприймати, але, скоріше за все, суть не в них. Ні в цифрах чи тезах звіту, а в самій дії.Останні місяці путінський режим пережив цілий перелік принижень: від «дозволів на проведення параду» до паливних криз в країні-бензоколонці. Все більше ситуація підкреслює для світу (в першу чергу для західного) те, що Кремль не контролює, власне, ситуацію з війною. Що все менше путін має реальне уявлення про фронт, все більше потерпає від зміщення спроможностей і, зрештою, поки московія не встигає адаптовуватись до того темпу, що починає пропонувати Україна (хоча Кремль робить дії, щоб це нівелювати).⏩ Ключовий аспект «поки». Поточна стратегічна ціль України — збільшувати темп та виклики для Кремля, щоб це «поки» залишалось якнайдовше, бо чим довше відбувається економічне, бюджетне, соціальне загострення, тим меншою стає адаптивна здатність Кремля. А чим меншою стає адаптивна здатність — тим швидшими та глибшими стають загострення.Щоб продовжувати підтримувати темп, вищий за адаптивну здатність Кремля, усе це потребуватиме ресурсів, які Україна самостійно забезпечити не здатна з огляду на обсяги фінансування та виробництва, які необхідно акумулювати.➡️ Для прикладу, щоб поглиблювати перевагу в мідлстрайках і розширювати логістичну та паливну кризу, Міністерство оборони України запросило в ЄС додаткових 20 млрд євро. Для прикладу, є ряд ідей: від використання Фонду миру на 6,6 млрд до окремих рішень.Але навіть у разі успіху — це лише частка від запиту України. Потрібні й інші рішення.➡️ Як, для прикладу, липневе обговорення на саміті НАТО в Анкарі щодо фіксації щорічної військової допомоги Україні на рівні 70 млрд$ до кінця десятиліття. Додаймо потребу тиску на економічні спроможності Кремля, глобальну протидію тощо.Тобто рішення можуть бути різного характеру, але всіх їх об’єднує одне — наявність необхідної політичної волі.Політична воля будується з багатьох факторів, і один з них спрощено можна сформулювати у питанні: у кого вища мотивація вкладати ресурси — «в того, хто програє» чи «в того, хто має здатність перемогти»?(параметри перемоги можуть визначатися по-різному).Кремлівська пропаганда у 2024-25 роках перемагала, бо створила образ, що її повільне просування та війна на виснаження — це демонстрація саме її здатності, а не, навпаки, нездатності. Зараз же в силу виснаження та дій України цей образ Кремль вже не може підтримувати настільки, наскільки це необхідно, і, відповідно, Україна починає діяти в парадигмі «ми здатні ....», що відображається й у відповідному західному інформаційному фоні.➡️ Дія ж Зеленського з документами спрямована на посилення цього образу напередодні G7, саміту НАТО, відкриття кластерів, 21-го пакета санкцій. Це пропаганда, але це пропаганда, яка ґрунтується на реальному тренді з метою добивати кремлівський наратив, який тривалий час багато в чому в західному інформаційному полі був успішний.Тим паче, що аж цілі три неприємності очікує Кремль:🔗 1. Схоже на початок нормалізації ситуації в Ормузі (як мінімум, ми ближче до цього, ніж всі майже 39 оголошень Трампа до цього).🔗 2. 21-й пакет санкцій від ЄС.🔗 3. Перше самостійне британське перехоплення танкера тіньового флоту в Ла-Манші (попри відставку міністра оборони). Це саме те рішення, яке так довго готували в Лондоні, бо перехопили ті сили та відправили танкер під арешт туди, де Лондон саме і розширював базу/сили для подібних дій у рамках рішення на початку року. Тобто це не випадкова акція.Тобто і цей супутній фон, навіть якщо лише частково реалізується, буде лише посилювати образ слабкості московії.А зло, що ослабло, що треба робити? Добивати... Ось приблизно цей посил української контрпропаганди зараз, щоб унеможливити для Кремля можливість адаптації до змін умов ведення війни і наблизити бажане до реальності.Resurgam➰Приєднуйся