📖 Останні місяці підсів на перечитування / переслуховування віршів Лесі Українки💬 20 років тому у шкільній програмі ці вірші не мали такого відлуння та не накладались на життєвий досвід і думки, як зараз. Який вірш не візьмеш — це дійсно шедевр, накладений на біль, надію, поклик.Для прикладу⤵️🔗 З вірша «Хвилина розпачу» цей фрагмент давав би людям, які бачать тільки зраду навкруги:О горе тим очам, що звикли бачить зродуКаміння сіре, вогкий мур цвілий!Їм сірим здасться все, як небо у негоду,І світ, немов тюремний двір малий.🔗 З вірша «Епілог» я б зробив послання європейським партнерам від України, особливо фрагменти:Хто не жив посеред бурі,той ціни не знає силі,той не знає, як людиніборотьба і праця милі.Хто не жив посеред бурі,не збагне журби безсилля,той не знає всеї мукипримусового безділля.[………….]Певне, їм тоді здавалось,що немає гірше муки...Ох, борці, якби ви знали,що то є безсилі руки!Що то є — лежати тихо,мов сумний розвиток долі,і на ласку здатись буріта чужій сназі і волі.Що ж зосталося такому?Тільки думати-гадати...Ви, борці, прийміть сі думи.Більш не маю що вам дати.🔗 З вірша «Слово, чому ти не твердая криця...» я б зробив відповідь на те, чому всі авторитарні режими тепер бояться України:Брязне клинок об залізо кайданів,Піде луна по твердинях тиранів,Стрінеться з брязкотом інших мечей,З гуком нових, не тюремних речей.Бо опір України для майбутнього світу може мати та буде мати не менше світове значення, ніж Велика французька революція, коли монархії боялись відповідного ефекту доміно. Авторитарні режими бояться, що Україна рано чи пізно розбудить демократії.🔗 З вірша «Contra spem spero!» зробив би відповідь усім іноземним журналістам, в чому сила українців, особливо в цьому фрагменті:Я на вбогім сумнім перелозіБуду сіять барвисті квітки,Буду сіять квітки на морозі,Буду лить на них сльози гіркі.І від сліз тих гарячих розтанеТа кора льодовая, міцна,Може, квіти зійдуть — і настанеЩе й для мене весела весна.Я на гору круту крем'януюБуду камінь важкий підійматьІ, несучи вагу ту страшную,Буду пісню веселу співать... 🔗 Ну і для московитів — відповідь, яку вони не зрозуміють, але яка у вірші «Всі наші сльози тугою палкою...». Всі наші сльози тугою палкоюСпадуть на серце, – серце запалає…Нехай палає, не дав спокою,Поки душа терпіти силу має.Коли ж не стане сили, коли тугаВразить украй те серденько замліле,Тоді душа повстане недолуга,Її розбудить серденько зболіле,🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram🛑Facebook 🛑Мерч 🛑 Підтримати