Галант, В. Е. Шваб 🌟

Починати нову історію Шваб для мене — це завжди дуже особистий досвід, бо ще жодна книжка авторки не пройшла повз мене й не було такого, щоб якась історія не запала в душу, залишаючись надовго у серці. «Галант», на щастя, не став винятком. Головна героїня історії — Олівія — не може розмовляти, а ще проживає в притулку для дівчат, куди вона потрапила після того, як її мама… зникла. У неї є щоденник матері, нездорова любов до ласощів матрон у притулку, вміння зламувати замки, а також бачити духів. Олівія — це суміш протиріч, сумнівів під напускною впевненістю та просто океан смутку, прибій якого, здавалося б, мали чути всі навколо, от тільки на Олівію, як і на десяток інших, не менш самотніх дівчат, усім байдуже. Ситуація змінюється, коли вона отримує листа, де її запрошують повернутись у дім матері, маєток «Галант», і звідси починаються всі пригоди. Це історія про інакшість й пошук себе у цьому світі, природне на рівні інстинктів бажання знати своє коріння й мати місце, яке ти можеш назвати Домом. Навіть якщо в ньому живе не надто привітний кузен та двійко прислуги, а сам будинок має купу моторошних таємниць. Авторка багато роздумує про страх, зустріч із внутрішніми демонами й про боротьбу з ними, яскраво підсвічуючи на прикладі Олівії важливість мати людей, яким на тебе не байдуже. Ця історія захоплює і не відпускає від першої до останньої сторінки. Це янг-адалт, який, мені здається, дорослим читати навіть цікавіше, ніж дітям. Тут присутня меланхолійність Шваб, її фірмовий тихий смуток та гірко-солодкий фінал. Однозначно рекомендую до прочитання всім, хто не боїться зазирнути за двері, які краще тримати зачиненими, і любить історії, що залишають по собі довгий післясмак.#Redfox_прочитане